Інші питання історії Запоріжжя. М.Жарких Бібліографія старої України 1240

Інші питання історії Запоріжжя. Бібліографія старої України 1240 - 1800 рр. М.Жарких, Інші питання історії Запоріжжя. Бібліографія старої України 1240 - 1800 рр. Історія

Абросимова С.В. Книга на Запоріжжі. – Книжник, 1991 р., № 6, с. 20 – 21.

[Акронім] Д-ский А. Система карательных мер в Запорожье. – Киевская старина, 1893 г., № 1, с. 1 – 19; № 2, с. 209 – 239; № 3, с. 442 – 459.

Александров П.Г. Нова Січ – носій української державності. – "350-річчя української держави Богдана Хмельницького", К., Знання, 1998 р., с. 46 – 51.

С. 46 : "Державність НС реалізувалася у формі автономії у складі Російської імперії". Жодна російська владна інституція не мала повного контролю над НС.

Андреєва С. Комісії для вирішення взаємних претензій татар і запорожців періоду Нової Січі. – Південна Україна 18 – 19 ст. (Зп.), 1996 р., т. 1, с.

[Андрієвський О.О.] Как получали запорожцы денежное и хлебное свое жалованье. – Киевская старина, 1883 г., № 8, с. 751 – 755.

За справою 1752 р. з архіву Київського губернського правління. В 1757 р. царською грамотою визначено річне жалування запорожцям : 4660 крб., 1000 чвертей борошна, 62.5 чверті круп, по 50 пудів пороху та свинцю (в той же час гетьманське жалування К.Г.Розумовського становило 50 000 крб.). С. 752 : "Не можна не визнати, що це була лише незначна допомога запорожцям від казни [...] головний же їх фонд становили їхні власні доходи". З 1734 до 1751 р. запорожці щорічно виряджали на казенний кошт депутацію до Спб. (десь 20 чол.), яка отримувала грошове жалування. Натуральне жалування відпускали з кременчуцьких магазинів.

У 1751 р. цей порядок змінено. С. 753 : "Генерал-губернатор Леонтьєв ненавидів запорожців до глибини душі й добачав в них незагнузданих своєвільників, грабіжників та розбійників, які до того ж готові зрадити уряду"; його заходами гроші став возити з Києва спеціальний офіцер, а натуральне жалування запорожці мали привезти з Кременчука самі. З цього приводу почалося "пререканіє" і утворилася ця справа.

[Андрієвський О.О.] Андриевский А.А. О ссорах между татарами и запорожцами. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1888 г., т. 2, с. 181 – 182.

[Андрієвський О.О.] Андриевский А.А. Комиссия 1749 г. для разбора взаимных претензий татар и запорожцев. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1895 г., т. 9, с. 42 – 64.

Андрущенко В.П., Федосов В.М. Феномен Запорозької Січі. – Дніпро, 1991 р., № 10, с.

Андрущенко В.П., Федосов В.М. Запорожці і жіноцтво. – Наука і суспільство, 1991 р., № 7, с. 55 – 57.

Апанович О.М. Запорізьке військо як складова частина російскої армії в 2 п.18 ст. – НЗ Інституту історії АН УРСР, 1953 р., т. 5, с. 109 – 136.

С. 111 : "Виходячи з антинаукової, порочної буржуазно-націоналістичної т.зв.'теорії' про безкласовість української нації, Еварницький перекрутив історію Запорізької Січі".

Апанович О.М. Роль краєзнавства у вивченні історії Запорізької Січі та запорізького козацтва. – УНКІК4, 1989 р., с. 290 – 292.

С. 290 : "Класиком історичної науки в дослідженні тематики Запорізької Січі і запорізького козацтва був академік Д.І.Яворницький [...] енциклопедист [...] перший і досі єдиний [автор синтетичної праці про Січ]".

Апанович О.М. Козацька республіка. – Праці Українського високого педагогічного інституту ім.Драгоманова в Празі, 1989 р., № 3, с. 22 – 27.

Загальний нарис про козацтво за Запорозьку Січ.

Апанович О. Демократизм державного устрою і життя Запорозької Січі. – "Демократія в Україні : минуле і майбутнє", К., Український письменник, 1993 р., с. 93 – 102.

Балушок В. Ініціації запорозьких козаків. – "София Киевская", К., Будівельник, 1994 р., № 6, с. 69 – 76.

Балушок В. Головний ритуал Січі. – "София Киевская", К., Будівельник, 1998 р., № 3, с.

[Биков М.В.] Быков Н.В. Земское Запорожье – корень Катеринославщины. – Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии, 1904 г., т. 1, с. 94 – 103.

[Буцинський П.Н.] Буцинский П.Н. Запорожское казачество. – "Сборник статей Екатеринославского научного общества изучения края", Екатеринослав, 1905 г., с. 227 – 288.

С. 265 : задача Б.Хмельницького – помститись своїм ворогам – була виконана після Корсуня; а політичної програми він не мав, і все шукав шляхів до замирення з польським королем.

С. 275 : Петро_1 справедливо назвав усіх гетьманів зрадниками (тільки для Самойловича автор (але не Петро_1 !) робить виняток).

[Винар Л.Р.] Wynar L. Birth of democracy on the Dnieper river : zaporozhian kozakdom in the 16-th century. – The ukrainian quarterly, 1977, v. 33, № 1, p. 41 – 49; № 2, p. 144 – 156.

"Народження демократії на ріці Дніпро : запорізьке козацтво в 16 ст."

Герасименко Н.О. До історії зв'язків Києво-Межигірського монастиря і Запорізької Січі. – УНКІК5, 1991, р., с. 345 – 346.

Герасименко Н.О. Києво-Межигірський монастир і Запорізька Січ. – "Українська козацька держава", К., 1994 р., с. 55 – 57.

[Гліщинський М.] Gliszczyński M. Znaczenie i wewnętrzne życie Zaporoża. – Biblioteka Warszawska, 1849, t. 1, № , s. 1 – 56; t. 1, № , s. 374 – 395; t. 1, № , s. 484 – 534; t. 2, № , s. 26 – 75; t. 2, № , s. 319 – 356; t. 2, № , s. 515 – 558.

Голобуцький В.О. Запорізьке козацтво на початку 18 ст. – "250 років Полтавської битви : 1709 – 1959 рр.", К., 1959 р., с. 106 – 120.

[Голобуцький В.О.] Голобуцкий В.А. Запорожская Сечь. – Вопросы истории, 1970 г., № 12, c. 93 – 106; 1971 г., № 1, c. 108 – 121.

Голобуцький В.О. Гетьман Мазепа і запорозькі козаки. – Рідна школа, 1993 р., № 3, с. 31 – 38.

[Головацький Я.Ф.] Головацкий Я.Ф. Запорожцы в Банате. – Галичанин, 1867 г., № 19, с. 109 – 110.

Горобець В.М. Запорозький Кіш в політичній структурі козацької України : 2 п.17 – п.18 ст. – "Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості", К., 1997 р., с. 33 – 43.

Грабовецький В.В. Літопис запорозького козацтва. – ІФ. : 1992 р. – 24 с.

Греков В. Бунт сіроми на Запоріжжі 1768 р. – Записки восточного отделения Русского археологического общества, 1927 р., т. 11, с. 209 – 241.

Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі : хронологічний та територіальний аспекти проблеми. – Український історичний журнал, 1999 р., № 6, с. 3 – 17.

Демочко В.К., Коцур Г.Г. Православна церква на Запорізькій Січі. – Наукові записки з української історії (Переяслав-Хмельницький), 1999 р., т. 6, с. 27 – 33.

С. 29 : "Запорізький церковний устрій був фактично незалежним від вищих церковних інституцій Російської імперії, незважаючи на численні спроби останніх домогтися від Запоріжжя безперечної церковно-адміністративної підлеглості". [Але фактів таких домогань в статті, переповненій загальними фразами, не наведено].

[Довнар-Запольський М.В.] Довнар-Запольский М.В. Жалованье запорожцам и количество полков их до 1648 г. – Киевская старина, 1896 г., № 2, с. 53 – 56 (д).

[Дубецький М.] Dubiecki M. Zawiązki dziejów Siczy Zaporozkiej. – 1887.

Жукович П.Н. Запорожское казачество в смутную эпоху. – Христианское чтение, 1903 г., т. 1, с. 570 – 594.

[Загоровський Є.О.] Загоровский Е.А. Взаимоотношения Запорожья и русского правительства во времена Новой Сечи. – "Зодчество Украины", К., и-во АА УССР, 1912 г., т. 31, с.

Залізняк Л. Чи були запорожці європейськими лицарями ? – Старожитності, 1991 р., № 4, с. 9.

"Можна припустити, що Запорозька Січ це своєрідний вияв військово-лицарської культури середньовічної Європи, глибоко закорінений у сивій давнині".

Ковтун Ф. Восстание Корсунского куреня. – Исторический журнал, 1938 г., № 2, с. 79 – 86.

Козирєв В.К. Запорозька спадщина на півдні України останньої чверті 18 – п.19 ст. – Зп. : автореф.к.і.н., 2001 р. – 20 с.

Компан О.С. Кипень у "казані історії". – Вітчизна, 1986 р., № 6, с.

[Костомаров М.І.] Костомаров Н.И. Султан турецкий и запорожцы. – Русская старина, 1872 г., № 10, с. 450 – 451.

Косюра П.С. Про медалі запорожцям. – Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови, 1929 р., т. 2, с. 41 – 46.

Кривоший О. Роль образу богоматері в духовному становленні Запорожжя. – Південна Україна 18 – 19 ст. (Зп.), 1996 р., т. 1, с.

[Кумке К.] Kumke C. Führer und Geführte bei den Zaporoger Kosaken : Struktur und Geschichte kosakischer Verbände in polnisch-litauischen Grenzland 1550 – 1648. – Berlin : Harassowitz Verlag, 1993. – 551 S. – Forschungen zur osteuropäischen Geschichte, Bd. 49.

"Ватажок та ватага у запорозьких козаків : структура та історія козацьких об'єднань на польсько-литовському порубіжжі 1550 – 1648 рр."

[Лазаревський О.М.] Лазаревский А.М. Запоздалая ревность Запорожья к своему имени. – Киевская старина, 1889 г., № 3, с. 740 – 741.

В 1751 р. запорожці поскаржилися К.Розумовському, що гетьмани неправомірно вживали титул "гетьман Війська Запорозького". Розумовський знайшов це справедливим і надіслав універсал, щоб полковники більше не підписувались "полковниками Війська Запорозького низового".

[Лазаревський О.М.] А.Л. Запорожцы посылают из Санктпетербурга в Сечь за водкой. – Киевская старина, 1889 г., № 3, с. 224 – 225.

[Левицький М.] Lewicki M., Kohnowa R. La version turque-kiptchak du "Code des lois des Arméniens polonais" d'après le ms.1916 de la bibliotheque Ossolineum. – Rocznik orientalistyczny, 1957, t. 21, s.

"Турецько-кипчацька версія 'Кодексу права польських вірмен' за рукописом № 1916 бібліотеки Осолінеума".

Лиман І.І. Церковний устрій запорозьких вольностей : 1734 – 1775 рр. – Зп. : автореф.к.і.н., 1996 р. – 17 с.

Лиман І. Запорозьке козацтво у стаавленні до церков і духовенства. – Південна Україна 18 – 19 ст. (Зп.), 1996 р., т. 1, с.

Лиман І. Особливості релігійності запорозьких козаків. – Південна Україна 18 – 19 ст. (Зп.), 1996 р., т. 2, с.

Лиман І.І. Церква в духовному світі запорозького козацтва. – Зп. : Тандем У, 1997 р. – 61 с.

Особливості релігійності запорозьких козаків. Ставлення козацтва до церков і духовенства. Традиції церковного устрою запорозьких вольностей.

Рец. : Зема В. Дослідження церкви як продукт на замовлення. – Український гуманітарний огляд, 1999 р., т. 2, с. 174 – 182.

Лиман І.І. Церковний устрій Запорозьких вольностей : 1734 – 1775 рр. – К. : 1998 р. – 180 с.

Львов Л. Отношения между Запорожьем и Крымом. – Записки Крымского горного клуба, 1895 г., №№ 3, 6 – 12.

[Могульова С.М.] Могульова-Каюк С.М. Запорозьке козацтво і великий степовий кордон : 2 п.18 – п.19 ст. – МКУ4, 1999 р., сер. історія, т. 1, с. 241 – 246.

С. 242 : "В цей час Великий кордон фактично припиняє своє існування. Нові державні кордони Російської імперії неухильно посуваються в південно-західному напрямку [...] Колізії цієї доби безпосередньо позначились на долі запорозького козацтва, яке також мусило просуватися на південь, інколи випереджаючи Великий кордон, але міцно тримаючись сфери його впливу". До ліквідації Задунайської Січі.

Наливайко Д.С. Запорожці в західній Європі. – Наука і суспільство, 1969 р., № 1, с. 46 – 51.

Наріжний С.П. Судівництво і кари на Запоріжжі. – "Збірник Українського інституту в Америці", Сент-Поул, 1939 р., с.

Оленковський М.П. Археологічні пам'ятки нижньодніпровського регіону передкозацької доби та проблема виникнення запорозького козацтва. – Знання та праця, 1997 р., с. 42 – 47.

Складено карту українських та кочівницьких знахідок на нижньому Дніпрі. С. 45 : "Хвилі української колонізації нижнього Дніпра в 10 – 14 ст. не мали експансивного характеру з витісненням кочового населення. Відносини з кочовиками носили переважно мирний характер. Фактично освоювалась незайнята економічна ніша". Ці українські поселення припинили існування в 2 п.14 ст., в к.14 – 15 ст. їх нема.

Олійник О. Запорожці і татари – вороги чи сусіди ? – Київська старовина, 1995 р., № 1, с. 72 – 78.

Стислий огляд воєнно-політичних відносин. С. 77 : "У запорожців, на нашу думку, підстав вважати своїх південних сусідів за ворогів було набагато менше, ніж свого північного сюзерена, від якого саме й загинула українська і татарська державність".

Паньонко І.М. Апарат управління Запорізької Січі : с.16 ст. – 1775 р. – Льв. : автореф.к.і.н., 2000 р. – 18 с.

Плецький С.Ф. Про особливості паління деяких люльок козаками. – Знання та праця, 1997 р., с. 48 – 51.

За колекцією люльок з Кам'янської Січі. Експериментально показано, що вживались рослинні фільтри.

Плецький С.Ф. Люльки Кам'янської Січі. – Українське гончарство (Опішне), 1999 р., т. 4, с. 68 – 72.

Полонська-Василенко Н.Д. До історії повстання на Запоріжжі 1768 р. – Науковий збірник Української вільної академії наук в США, 1952 р., т. 1, с.

Пономаренко Л., Ярова Г. Паланковий устрій земель і вольностей Запорозької Січі. – Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні, 1999 р., т. 8, с. 136 – 138.

Були паланки; також в НБУ є рукописні матеріали про Запоріжжя.

Сас П.М. Політична культура запорозького козацтва : к.16 – п.17 ст. – К. : автореф.д.і.н., 1998 р. – 34 с.

Сергійчук В. Запорожці за Дунаєм, Віслою, Рейном. – Всесвіт, 1990 р., № 6, с. 158 – 166.

[Скальковський А.О.] Скальковский А.А. Очерки Запорожья. – Журнал министерства народного просвещения, 1840 г., ч. 25, № 3, с. 191 – 226; ч. 26, № 4, с. 27 – 42.

[Скальковський А.О.] Скальковский А.А. Похороны запорожца в 1772 г. – Русский инвалид, 1847 г., № 32; Киевская старина, 1898 г., т. 60, № 2, с. 43 – 47 (д.).

[Скальковський А.О.] Скальковский А.А. Еврейский плен в Запорожье. – Киевская старина, 1884 г., № 1, с. 159 – 165.

В 10.1770 р. команда запорожця Данила Третяка захопила біля Кінбурна частину табору кримського хана Крим-Гірея і в ньому – 673 душі полонених волохів та євреїв. Запорожці хотіли отримати від них 8000 руб. викупу, але про це довідався П.О.Румянцев та наполіг, щоб євреїв відпустили без викупу. 8 документів 1770 – 1772 рр. з січового архіву.

[Скальковський А.О.] Скальковский А.А. Как судили и рядили в Сечи Запорожской. – Киевская старина, 1886 г., № 3, с. 604 – 621.

С. 605 : "Судова влада у запорозькому війську не відділялась від військово-адміністративної та виконавчої". С. 611 : "Суд Коша був остаточний і без апеляції [...] Військовий осавул – міністр юстиції та поліції". С. 612 : "Судження і рішення справ у Коші ґрунтувались тільки на звичаї та звичайному здоровому ґлузді. Ніде не згадується про закони польські чи російські". Опис кар.

[Скальковський А.О.] Скальковский А.А. Астроном Эйлер в Сечи Запорожской в 1770 г. – Киевская старина, 1891 г., № 10, с. 117 – 119.

Сокирко О. Відносини Запорізької Січі та Гетьманщини в світлі документів архіву охочекомонного полковника І.Новицького. – "Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості", К., 1997 р., с.

Степанов І.С. До студій з історії Запоріжжя за останні роки його існування. – Записки Дніпропетровського інституту народної освіти, 1927 р., т. 1, с. 373 – 381.

Стороженко А.В. К истории войска Запорожского при Сагайдачном. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1910 г., т. 21, № 3, отд. 3, с. 95 – 110.

Переговори польських комісарів із П.Сагайдачним у Білій Церкві в 1618 р.

Стороженко І. Реформування Запорозької Січі Хмельницьким. – "Осягнення історії", Острог, 1999 р., с. 493 – 519.

Після придушення повстання Худолія в 04.1650 р. Б.Хмельницький запровадив на Січі реформу, утворивши 5 паланок і посаду кошового. Цей лад в основному проіснував до кінця Січі. [Але джерел про цю реформу нема ніяких, тому стаття складається з припущень автора, опертих в кращому разі на Скальковському, а то і просто на "Історії русів"].

Удод О.А., Стороженко І.С. Устрій Запорозької Січі : організаційно-управлінська та функціональна структури. – Дп. : 1993 р. – 20 с.

Паланка – адміністративно-територіальна одиниця. Курінь – військово-адміністративна одиниця.

Чубань Т.В. Релігійність як одна з рис характеру запорозьких козаків. – "Регіональне та загальне в історії", Дп., Пороги, 1995 р., с. 111 – 112.

Шевченко Ф.П. Запорізька Січ у міжнародних зв'язках. – "Українська козацька держава", К., 1991 р., с. 91 – 94.

[Яворницький Д.І.] Эварницкий Д.И. Выбор войсковой старшины у запорожских казаков. – Екатеринославские губернские ведомости, 1889 г., №№ 23 – 25.

[Яворницький Д.І.] Суды, наказания и казни у запорожских казаков. – Екатеринославские губернские ведомости, 1889 г., №№ 99 – 100.

[Яворницький Д.І.] Эварницкий Д.И. Церковное устройство у запорожских казаков. – Екатеринославские губернские ведомости, 1890 г., №№ 61, 65, 70, 74, 75, 77, 79, 81, 83, 85.

[Яворницький Д.І.] Эварницкий Д.И. Главнейшие моменты из истории запорожского казачества. – Русская мысль, 1897 г., № 1, с. 99 – 115.