Шпитальов Г.

Дніпровська військова флотилія (1737–1739)

Готові судна мали спускатись в Дніпро і далі в Чорне море. Парусину на вітрила виготовляли московські і суздальські приватні мануфактури[1].

На той час в Очакові перебувало 22 000 турецького війська при 122 гарматах, 9 мортирах і 34 басах. Не чекаючи на підхід до Очакова турецької армії і флоту, Х. фон Мініх зважився на штурм із тими гарматами, котрі були в його розпорядженні. Не в змозі одночасно гасити пожежу і обороняти місто, гарнізон кинувся на пристань до своїх галер. На відновлення цих укріплень робочих рук не вистачало і справа була відкладена на майбутнє. На придатних для використання плавзасобах обер-комендант І. Бахмєтьєв перекинув до Кінбурна 3-тис. На вимогу Х. фон Мініха щодо приведення у готовність дубель-шлюпок до походу, морські офіцери відповідали, що на їх суднах з’являтися на морі ніяк не можна, позаяк ці судна і на Лимані ходять з великими труднощами. В реляції на ім’я імператриці від 31.08.1737 фельдмаршал вказував на те, що дубель-шлюпки і кончебаси для дій на морі непридатні. (Запорозька флотилія на цей момент вже стала на зимівлю в Новому шанці). Турки, покинувши усі припаси і спорядження, завантажились на кораблі і вийшли в море. На зиму і наступну кампанію в Очакові мали залишатись 4-тис. гарнізон і 2-тис. По завершенні кампанії число і розташування суден флотилії було наступне: в Очакові, Кінбурні, Олександр-шанці і Новому шанці (Кизи-Кермені) знаходилось 254 дубель-шлюпки і кончебаси, 250 байдаків і барок, 40 запорозьких дубів, 50 шлюпок і ботиків; при Усть-Самарському ретраншементі – 186 дубель-шлюпок і кончебасів, 2 галери, 2 прами, 56 шлюпок і ботиків; при Переволочній і Мішуриному Розі – 35 плашкоутів, 118 великих і малих барок; на Десні – 617 байдаків, 5 галер і 2 прами. На майбутнє фельдмаршал відмовився від будівництва дубель-шлюпок і кончебасів. Для подальшої збірки на Хортицькому острові, вирішили підготувати матеріали і деталі на 2 великих і 3 малих прами, 3 гостродонних і 4 плоскодонних галери. Впродовж  кампанії на Дніпрі і Лимані затонуло або розбилося 167 нових суден. Наблизитись до Очакова турки не відважились і на початку серпня відійшли в море. Офіцери постановили підірвати Очаків і Кінбурн “до подошвы”, а людей і гармати підняти Дніпром до порогів. Під Києвом війська переправились на плотах і човнах, а в районі Канева – по трапах, наведених на діжках і поромах. Станом на грудень 1738 року на Дніпровській лінії (біля Андріївського, Хортицького, Миколаївського і Малишевського ретраншементів) налічувалось 486 суден. В цей час на Дніпровській лінії перебувало лише 1250 робітників, а саме: на Хортицькому острові – 564 чоловіки, на Малишевському острові – 252, на Ненаситенському порозі – 74, в Усть-Самарі – 176, в Переволочній – 73, на Мішуриному Розі – 44, в Запорозькій Січі – 6, при артилерії – 37, при галерах – 26 чоловік. На цей час у Брянську замість необхідних 6732 майстрів і робітників було всього 3332 чоловіки. З. Мішукову і О. Зибіну було наказано побудувати у Брянську 6 галер і 100 новоманірних козацьких човнів. Паралельно на острові відремонтували 134 дубель-шлюпки і 21 кончебас. Відтоді підходити до Очакова і Кінбурна турки не наважувалися. Воювати на Лимані не було з ким, а вийти в море – не було на чому. військо (це разом з ландміліцією і козаками). На лівий берег армія переправлялась до 13 грудня. Переправу здійснили частково на поромах і частково – по льоду. Їх залишки розтягли на дрова і будматеріали запорожці. Консервація суден і матеріалів тривала до літа.

Ключові слова: флотілія, галера, шлюпока, бот, судна, дубель-шлюпка, Дніпро, Хортицкій острів, Лиман, Чорне море, Очаків, Бердянськ, Турки, Туреччина, Дніпровська лінія, козацькі війска, фон Мініх, контр-адмірал В. Дмітрієв-Мамонов.

Повний текст статті дивиться на сайті «Козацтво 15-21 ст.» http://cossackdom.com/articlesr.html#sh