использование материалов разрешено только со ссылкой на ресурс cossackdom.com

В.К.КОЗИРЄВ

ЗАПИСКИ В. ЗУЄВА ПРО РИБНІ ПРОМИСЛИ

ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ

Подорожні записки В. Зуєва вже давно стали обов'язковими при дослідженні історії Південної України останньої чверті XVIII століття. Водночас дуже часто дослідники не звертають увагу на те, що опубліковані записки не закінчені. При тому, що у назві фігурує місто Херсон його опис в записках В. Зуєва відсутній. Опублікований том записок В. Зуєва закінчується сподіваннями отримати квартиру на зиму і добре перезимувати. Зупинившись в трактирі Херсонського передмістя, В. Зуєв  наступного дня відправився до І. Ганібала і здійснив свої мрії щодо квартири. На цьому “Подорожні записки“ В.Зуєва закінчуються. Але вони закінчуються на тому місті, де, згідно із завданням Академії наук, вони тільки повинні були розпочатися. Тому слід вважати опубліковані записки незакінченими. Фактично маємо тільки першу частину подорожніх записок. Друга частина, а саме вона доводить виконання В. Зуєвим завдання Академії наук, публікувалася майже відразу по поверненню В. Зуєва до Санкт-Петербурга у місяцесловах.

Вже у місяцеслові за 1781 рік була опублікована нотатка В. Зуєва про російську торгівлю Чорним морем [1]. У місяцеслові на 1783 рік було опубліковано витяги з подорожніх записок Василя Зуєва кримським півостровом [2]. І нарешті у місяцеслові на 1786 рік були надруковані спостереження В. Зуєва про рибні промисли запорозьких козаків [3].

Записка про рибні промисли запорозьких козаків — результат зимівлі В. Зуєва у Херсоні. Нажаль В. Зуєв не акцентував увагу на тому, якого походження отримані ним відомості. Але глухі посилання на херсонських купців, обізнаність з технікою рибного промислу запорозьких козаків дають підставу наголосити на отриманні інформації безпосередньо від діючих осіб як запорізького промислу так і рибної торгівлі. У місті він мав можливість спілкуватися з колишніми запорозькими козаками, які приїздили на торги, а також з торговцями, які купували рибу у запорозьких козаків. Крім того, він міг спостерігати техніку рибної ловлі запорозьких козаків та рибні заводи безпосередньо на Дніпровському лимані.

У своїх записах В. Зуєв намагався достовірно передати усе почуте й побачене. Присутність у записках про запорозький промисел найменувань та понять, які не характерні для економічного життя російської держави, та навіть і для окремих регіонів України та південного краю вони залишаються незрозумілими, і може навіть незрозумілі самому В. Зуєву, передані доволі вірно. Так, чисто запорозьке найменування “банити” рибу, характерне майже виключно для запорозьких рибалок, передано доволі точно [3; 10]. Й сьогодні у колишніх козацьких слободах південного краю, зберігається вислів “банити” у розумінні мити, полоскати. Це ж саме стосується й таких понять як прорізні сітки, крошня, рубанка, боковня — щодо величини риби, розібраної на голови [4]. Подібна точність може свідчити про запис усних розповідей безпосередньо під час зустрічей із запорозькими козаками. Водночас слід зазначити, що ми можемо говорити лише про вірогідність передачі почутого, що аніяк не можна ототожнювати з вірогідністю переказаних В. Зуєвим фактів. Так, передані В. Зуєвим факти побутового життя запорожців — традиційні для уявлення російського суспільства останньої чверті XVIII століття. У котрий раз цьому суспільству подаються яскраві сюжети запорізького п'янства. Щоб це суспільство могло порівняти відомі їм факти пияцтва “на Русі” з масштабом запорозької гульні — атрибутами п'яних запорожців стають “балалайки та гудки”. Відтак, надрукована досить великим, для останньої чверті XVIII століття, тиражем, праця В. Зуєва постала важливою складовою підґрунтя офіційної російської історіографії щодо запорізького козацтва.

Разом з тим, точність і достовірність переданих В. Зуєвим свідчень про рибний промисел запорозького козацтва, який продовжував своє існування в пониззі Дніпра й після зруйнування Запорозької Січі, зробили ці свідчення чи не хрестоматійними для розгляду питань рибальства на Запорозьких Вольностях. Одним із перших ці свідчення використав Д. Яворницький у своєму першому томі “Історії запорозьких козаків”. У своєму викладі запорізького рибного промислу Д. Яворницький майже повністю переказав невеличке повідомлення В. Зуєва. Відтоді численні дослідники воліли посилатися на Д.Яворницького, ніж на В. Зуєва. Виходячи з цього, вважаємо доцільним републікувати повідомлення В. Зуєва. Републікація здійснюється без втручання в авторський текст.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1.     Зуев В. О российской торговле по Черному морю // Месяцеслов исторической и географической на 1781 год . — СПб., 1781.  — С.22.

2.     Зуев В. Выписка из путешественных записок Василия Зуева, касающихся до полуострова Крыма 1782 года // Месяцеслов исторический и географический на 1783 год. — СПб., 1783.

3.     Зуев В. О бывших промыслах запорожских казаков и наипаче рыбном // Месяцеслов на 1786 год. — СПб., 1786. — С.1-16.

4.     Бойко А. Південна Україна останньої чверті XVIII століття: аналіз джерел. — К., 2000. — 308 с.