использование материалов разрешено только со ссылкой на ресурс cossackdom.com

О. М а л ь ч е н к о

Кам’янецький арсенал в 1763-1770 роках.

В другій половині XVIII ст. Річ Посполита мала два великі арсенали, котрі диспонували достатніми засобами, щоб забезпечити польські війська гарматами, амуніцією та допоміжним артилерійським спорядженням. Один знаходився у Варшаві, інший – у замку Кам’янця-Подільського. Те, що вони стали найважливішими цейхаузами країни ілюструє опублікований в 1932 році Антонієм Гнівкою інвентар кам’янецького цейхаузу 1789 року¹, а також виданий Северином Скринським в 1968 році інвентар варшавського цейхаузу 1784 року². Значення тих арсеналів підкреслював і генерал коронної артилерії Алоізій Фридерік Брюель, котрий, реорганізовуючи корпус артилерії, поділив його на дві бригади: бригаду варшавського цейхаузу і бригаду кам’янецького цейхаузу.

Предметом нашої розвідки є стан кам’янецького цейхаузу в 1760-х роках, що знаходився на прикордонних українських землях і мав бути основою оборонного потенціалу Правобережної України. Цейхауз розташовувася у замку, фортифікації якого вже не відповідали вимогам воєнного мистецтва XVIII ст. і не були гідні своєї давньої бойової слави.

За словами історика польської артилерії К. Гурського, усі генерали коронної артилерії першої половини XVIII ст. спали спокійним сном разом з Річчю Посполитою, у той час, як довколишні країни збільшували і модернізували артилерійський парк³. Реформаційну діяльність розпочав генерал артилерії короля Августа ІІІ (1733-1763 рр.) Генрик Брюель (1746-1763 рр.)⁴. Але то був непевний початок без фінансової підтримки королівської влади. Арсенали залишалися занедбані, а коштів для їхньої підтримки виділялося недостатньо.

Наприклад, на чолі артилерії у Кам’янці вже певний час перебував комендант фортеці, а заразом і полковник артилерії, – Ян Вітте, котрому не бракувало ні знайомості із справою, ні активності. Але що він міг реального вдіяти за нестачі коштів.

Помітне відродження коронної артилерії, а разом з тим і кам’янецького арсеналу, розпочалося з початку правління короля Станіслава Августа Понятовського(1764-1795 рр.) і з часу вступу в 1763 році на уряд генерала артилерії сина Генрика Брюеля – Алоізія Брюеля, – професійного артилериста.

Був затверджений особистий склад кам’янецького арсеналу. Згідно “Rolli generalnej artyleryi koronnej, za dyspozycya i ordynansem J.M. Pana Brühla, generala artyleryi: Anno 1764 formowanej” у цейхаузі Кам’янця несли службу: полковник Ян Вітте, підполковник Теодор Потоцький, майор Бартоломій Вітте, капітан Юзеф Вітте, поручник Ігнатій Яцковський, штикюнкер Ігнатій Напіорковський, 2 сержанти, 5 капралів, фельдшер, 2 пушкарі, іншої обслуги – 35 чоловік.

В інших українських цейхаузах згідно того ж призначення: Окопи Св.Троіці - цейхварт Бернард Жонковський, 3 пушкарі; Біла Церква – капітан Йозеф Рибчинський, капрал Ян Дембовський, 6 пушкарів; Львів – капітан Антоній Кудельський, 2 пушкарі⁵.

Очевидно, отримавши генеральський уряд, Алоізій Брюель, бажаючи оцінити стан кам’янецького арсеналу, зажадав від коменданта фортеці розширеної доповідної записки, яка і була представлена Яном Вітте 1 грудня 1763 року⁶.

Згідно цієї доповідної записки, в Кам’янці знаходилось на той час 101 гармата, 11 шрутовниць, 4 шмиговниці, 6 органків і 36 мортир. Але майже усі артилерійські лафети, осі і колеса були погнилими, розбитими і зіпсованими. Тому і гармати не були придатні до оборони замку, а тим більше - до польових експедицій. Для ремонтування артилерійських лафетів за оцінкою коменданта, потрібно було 35526 польських злотих і 15 грошів.

Крім того, у розваленому цейхаузі серед гармат знаходилось 9 поламаних, а також у великій кількості - некондиційні кулі та бомби, які потребували ремонту. Ян Вітте пропонував перевезти з інших українських цейхаузів до Кам’янця гармати і бомби, котрі за калібром підходили до кам’янецьких гармат і бомб. З варшавського арсеналу необхідно було переправити 2000 флінт з усіма ладунками.

Пороху в арсеналі або катастрофічно не вистачало, або навіть зовсім не було, оскільки потреба у ньому існувала величезна: гарматного пороху – 145230 фунтів, пороху для гранат і бомб – 18072 фунта, пороху для піхоти і кавалерії – 174397 фунтів. Всього – 378219 фунтів. При тому полковник вимагав, щоб запитуваний порох був призначений лише для оборони Кам’янця. “Wszystkich tych rzeczy usilne potrzeba, a nadewszystko prochu”, – писав Ян Вітте. Але порохом Кам’янець так і не був забезпечений у найближче десятиліття, а отже, навіть досить значна величина артилерійського парку втрачала свій потенціал.

Виробництво гармат і збільшення артилерійського парку на українському прикордонні не мало великої вартості також без належного рівня зберігання артилерії і без підтримки потенціалу замкових фортифікацій у Кам’янці. На сеймі 1763-1765 рp. не було виділено коштів на кам’янецький цейхауз і замкові укріплення, про жалюгідний стан яких докладав генералу артилерії комендант Ян Вітте⁷.

Комендант звертає увагу на незадовільний стан зберігання артилерії на фортечних мурах і в баштах через напівзруйнований стан самих фортифікацій. Подається не тільки перелік ремонтних робіт, але й підрахунки необхідних коштів. Головним же місцем зберігання артилерії, звичайно є будинок цейхаузу, котрий на той час “zbyt szczuply y cale zruinowany, gwaltownie potrzebuie reparacyi”. Ян Вітте не просто вимагає коштів на реконструкцію цейхауза, він додає свій план будинку з фінансовими розрахунками його будівництва, яке в сумі повинно було становити 42000 польських злотих⁸.

Щоб забезпечити цейхауз від пожежі, комендант пропонує розчистити місце довкола будинку від дерев’яних мешкальних міщанських і шляхетських споруд.

Записка Яна Вітте стала, очевидно, основою прохання генерала артилерії Алоізія Брюеля що до реконструкції артилерії, цейхауза і фортифікацій Кам’янця, яку він відправив до Військової Комісії в 1766 році. Про взаємозв’язок цих документів свідчить ідентичність інформації і, навіть однаково використовувані речові звороти.

Генерал Алоізій Брюель писав: “W fortecy zas kamienieckiej cekauz nie tylko przez nieopatrznosc zrujnowany i przez dach upadly, lecz tak szczuply, ze i polowy rynsztunków wojennych, których sie podostatek tam niemaly znajduje, niemozna pomiescic. Zaczym usilna potrzeba, aby tenze cekauz zreparowac i rozprzestrzenic dla konserwacyi zupelnej tam amunicyi, tudziez potrzebne szopy, w których dziala, mozdzierze i inne strzelby, teraz kosztem Najjasniejszego Króla sporzadzone, aby nie stojac pod niebem, na slcie, mialy nalezyte nakrycie.

Domy na laboratorya, jeden w Warszawie, drugi w Kamiencu, trzeba wystawic, w których przyprawy ogniste szynic sie powinny i egzercytowac sie mlodiez w kunszcie artyleryi, aby w szasie potrzeby i machine ogniste sporzadzone juz byly, i mlodziez w kunszcie artyleryi wydoskonalona, aby Polska, nie zasiagajac z innych krajów, rodowitych miala wycwiczonych ziomków.

Najjasniejszy Król JMsc, Pan nasz milosciwy, dla powszechnego bezpieczenstwa w Kamiencu Podolskim, gdy do dzial wszystkich 140 osade, tudziez do mozdzierzów 36, do szrotownic, smigownic 34, wlasnym suptem sporzadic rozkazal, zostaje jeszcze dzial 16 w Bialej Cerkwi, 4 dziala w Okopach, 46 – w Krakowie, 19 - w Malborku, 3 – w Przemyslu, które potrzebuja nowej osady.

Forteca kamieniecka bez restauracyi i reparacyi codziennie upada tak w murach, walach, sklepieniach, dachach, palisadach, mostach, ze w czasie dalszym tylko dzielo natury, twierdze sprawujac, zostanie, a opatrzniejby choc pomierny sumpt naznaczyc corocznie, aby powoli wydoskonalona byc mogla dla strazy pogranicznej i dla bezpiecznego skladu magazynów tak znacznej artyleryi”⁹.

До цих документів, що характеризують стан кам’янецького цейхаузу і артилерійського парку, потрібно долучити ще одну записку-рапорт коменданта Яна Вітте, завдяки котрій довідуємось про артилерійський парк Кам’янця в 1767 році, а також про фортифікаційні роботи і новий фінансовий запит що до відбудови ливарні гармат в замку¹⁰. Ця записка цікава тим, що є одноразово і проханням фінансувати реконструкцію, і звітом про здійснені роботи.

Отже, увесь гарматний парк був відремонтований і впорядкований. Взагалі, складається враження, що в 1765-1767 роках кам’янецький цейхауз був непогано забезпечений гарматами:

Порівняєм кількісний склад артилерійського парку Кам’янця з іншими арсеналами Речі Посполитої на 1765 рік. Перше число – кам’янецькі гармати(бомби, кулі), друге – загальна кількість гармат (бомб, куль) в усіх арсеналах країни. Мортири залізні: 15-19; мортири бронзові: 23-43; гармати залізні: 43-111; гармати бронзові: 61-112; белерки залізні: 2-2; шрутовниці залізні: 10-19; шрутовниці бронзові: 1-1; петарди залізні: 3-3; петарди бронзові: 3-3; гранати ручні: 6800-10301; фейербали: 429-431; каркаси: 314-314; картеч: 820-2236; кулі залізні: 21014-52173. Крім того, у Кам’янці не було гаківниць, органків та інших типів гармат кількістю 96 одиниць¹¹.

Таким чином, в 1765 році кам’янецький арсенал зберігав 38% артилерійського парку армії Речі Посполитої і 45% куль та бомб різного калібру. Але у цейхаузі майже були відсутні порохові запаси, що значно знижувало потенціал артилерії. Ситуація була дещо виправлена до 1770 року¹². К. Гурський вважав, що кам’янецький цейхауз був краще забезпечений ніж варшавський¹³.

Важливою справою, котрої торкається полковник Ян Вітте у записці був ремонт замкової ливарні, без функціонування якої затримувався розвиток і модернізація артилерії. За підрахунками коменданта, на ремонт ливарні необхідно було 6500 польських злотих, але після всіх проведених робіт з виділених коштів у Яна Вітте залишалось усього 3171 злотий і 5 грошів, чого було замало для реконструкції ливарні. Тому вона і у 1767 році залишалась в руїнах.

В 1767 році сейм збільшив кошти на потреби артилерії, а на ремонт цейхаузів призначалося 8000 польських злотих¹⁴. Залишається невідомим, яку суму було витрачено на відбудову кам’янецької ливарні, і чи взагалі вона ремонтувалася. Ливарня в Варшаві не працювала з часів короля Яна ІІІ Собеського. Станіслав Август відбудував її і запросив пушкаря Neuberta, а вже на сеймі 1766 року хвалився відлитими з старого металу 12 новими гарматами. В 1778 році ці нові гармати були відправлені до Кам’янця. Але не зважаючи на такий активний початок, до 1775 року була відлита всього 41 нова гармата.

Крім виробництва нових, в 1767-1768 роках у варшавському арсеналі модернізувалися і старі гармати. Модернізація полягала на “омоложенні”: після відповідного збільшення ствола гармати, товщина стінки донної частини зменшувалася до 2/3 калібру, а вильотової частини – до 1/3 калібру. У такий спосіб не тільки відбувалося збільшення вагоміру до 6 фунтів, але й зменшувалася вага гармат, а тим самим створювалися умови для більш ефективного використання гармат у польових умовах. Таких гарамат у Варшаві було виготовлено 12. Пізніше 6 з них відправлено до Кам’янця-Подільського¹⁵.

Матеріалом для виливання нових гармат і модернізації старих в той час були вже викорстані гармати, поламані, які звозилися до ливарен. Ян Вітте, наприклад у 1765 році доповідав, що в Смотрицькому старостві знайдено в землі багато 60-фунтових гранат, які можливо було б використати в арсеналі, а також багато розбитих гармат, метал з яких можна було б використати на картеч до великих гармат. А тим часом місцеві селяни порозтягували залізо до своїх осель¹⁶.

Окрім переплавки непотрібних і зламаних гармат, деякі становили виняток з огляду на свою історичну вартість, чи як витвори ливарного мистецтва. Їх залишали на збереження в арсеналах. В Кам’янці знаходилось багато гармат часів короля Владислава IV, вже одного разу в 1630-х роках перелитих з гармат XVI ст. За описами, майже всі вони були чудовими взірцями ливарного мистецтва XVII ст. В кам’янецькому цейхаузі знаходилась гармата 1568 року, очевидно, відлита у Віленському арсеналі за часів короля Сигізмунда Августа. За інвентарним описом, гармата мала такий вигляд: “...obraczki w kwiaty ryte, na dennej sztuce w obwiciu herb, w którym miesiac i gwiazdy z jednej strony herbu litera I, z drugiej S, na czopowej sztuce w okraglym laurze osoba po piersi, na wylotowej sztuce sokól z napisem: “Dobra to obrona z kim Pan Bóg jest”. Також зберігалися дві гармати імператора Рудольфа, виготовлені в 1586 році і захоплені в битві під Бичином у 1588 році¹⁷.

Поряд з гарматами, котрі становили найціннішу частину озброєння у цейхаузі, в інвентарях подаються допоміжні засоби до обслуговування артилерії, амуніція, ручна зброя, будівельні знаряддя та інші предмети. Багато з цих речей вироблялось місцевими ремісниками і допроваджувалось у цейхауз. При цейхаузах також уктримувались ремісники, котрі ремонтували артилерійські лафети і допоміжне знаряддя: ковалі, теслі та інші. Традиція утримання постійних ремісничих бригад в українських арсеналах започаткувалася ще з 1630-х років.

Деякі предмети, як і гармати, і порох, перевозились до Кам’янця з інших українських арсеналів, а також з Варшави. Ян Вітте вважав за краще залишити без артилерії фортеці Білу Церкву і Окопи Св. Троїці, але за їхній рахунок забезпечити Кам’янець¹⁸. Перевозились до Кам’янця і львівські гармати. В інвентарі львівського цейхауза 1724 року, зробленого поручником артилерії Д. Птицьким, знаходились гармати 1655 року з написом “Georgius Stephanus Dei gratia Princeps et Palatinus Terrarum Moldaviae”. Інші – з гербами імператора Рудольфа і роком 1586. Пізніше вони були перевезені до Кам’янця і знаходились там навіть в 1789 році¹⁹. Крім того, до кам’янецького арсеналу потрапляли гармати у вигляді дарунків приватних осіб: кн. Любомирського, київського каштеляна, коронної стольникової²⁰. Дві гармати з першої партії 1766 року мали пізніше виготовлений напис: “Dzialo darowane do fortecy Kamienca Podolskiego od Józefa de Witte general majora emploiowanego, tejze fortecy komendanta 1786”²¹. Юзеф Вітте ще з початку 1760-х років служив у чині капітана в Кам’янці (Див. вище).

Віленський арсенал знаходився в ще гіршому стані, а кам’янецька ливарня – у руїнах. В 1772 році вона взагалі перестала функціонувати²². К. Гурський наводить дані, що з 1765 до 1779 року у Варшаві відлито всього 28 гармат, 7 гранатників і 21 мортиру²³.

Далі розвиток артилерії був затриманий, а забезпечення арсеналу в Кам’янці погіршилось через події Барської конфедерації, в яких той розділ зброї не відігравав ніякої ролі. Єдине, - на початку війни полковник Ян Вітте отримав наказ за першою потребою з артилерією стати під командування Дзідушинського. Але того не сталося²⁴.

На початку 1770-х років завершується перший період систематичного поповнення кам’янецького арсеналу новим артилерійським парком. Власне, цьому періоду і присвячена дана стаття. Другий період розпочався з кінця 1770-х років і підсумком його є інвентар кам’янецького арсеналу 1789 року

Після подій Барської конфедерації, погіршився стан кам’янецьких укріплень і потенціал арсеналу. В 1775 році генерал А.Ф. Брюель докладно оглянув Кам’янець, вчинивши двосторонні маневри з канонадою, що тривала три години. Він же склав порядок гарнізонної служби, якого чітко дотримувався беззмінний комендант Ян Вітте. Поставлена надійна охорона цієї прикордонної української фортеці, солдати були добре навчені і дисципліновані. На валах знаходилось 234 гармати, але тільки 58 залізних, вцілому, не здатних до вжитку. Серед бронзових гармат багато потрібно було вибракувати, через велику розмаїтість калібрів.

Коли після Я. Вітте комендантом Кам’янця став досвідчений артилерист офіцер Орловський, з його рапорту вартість фортеці була на дуже низькому рівні: “wszystko sie wali, wszystko popsute, wszystko jest niedokladne”. Укріплення вимагали ремонту чи грунтовної перебудови. Арсенал під гонтовим дахом не вартий був навіть тієї назви. Довкола фортеці існували підвищення з яких за 24 години можна було б знести фортифікації²⁵.

Власне це картина стану Кам’янця не тільки початку 1770-х, але й кінці 1760-х років. Ні одноразові фінансові інвестиції, зазвичай - недостатні, ні активність окремих зацікавлених осіб не могли покращити потенціалу величезної фортеці, що знаходилась у занедбанні багато десятків років. Головною перешкодою була безнадійно застаріла і недієва система державного управління Речі Посполитої, яку знищували хабарництво і шляхетський анархізм. Наприклад, в 1788 році уряд генерала артилерії відкупив у відїзжаючого за кордон А.Ф. Брюеля, необізнаний з воєнною наукою магнат Щенсний Потоцький, а кваліфікований офіцер полковник артилерії Теодор Потоцький, що служив з 1764 року у Кам’янці в ранзі підполковника²⁶, не отримав уряду тільки через те, що не зміг заплатити 60000 польських злотих²⁷.

Матеріали, подані у статті, походять з Archiwum Glówne Akt Dawnych w Warszawie, Zbiór Popielów, sygn.340-343. Друкуючи описи та інвентарі, зазначимо, що введені певні спрощення і скорочення виразів, що часто повторюються. Подається одним рядком перепис зброї і знарядь, що в інвентарях вписані у колонках. Тогочасні назви залишені без змін і модернізацій. Вважаємо за потрібне долучити короткий термінологічний словник. Малюнок цейхаузу взятий з книги артилериста і воєнного інженера Анжея Дель’Акви “Praxis reczne dziela”²⁸.

Термінологічний словник

bal – балка, оброблена дерев’яна колода.

beler(böller, belleryk) – тип мортири.

cugiel (нім.-der Zug) – ремінний пас, що служить для керування кіньми. Може взагалі – упряж.

dzialo – гармата.

flintа (англ. – flint – кремінь) – рід рушниці з багнетом і крем’яним замком. Флінтами була озброєна уся польська піхота з початку XVIII ст. У 1770-х роках відбулася модернізація – почав застосовуватись циліндричний шомпол(не потрібно його було обертати під час опускання до стволу). У 1778 році в Прусії було закуплено 7540 штук шомполів.

granatnik – прилад для вистрілювання (метання) гранат на близьку відстань. Дальність польоту була більшою, ніж у ручної гранати, але дуже малий рівень прицільності.

hakownica – легка гармата малого калібру (важка рушниця).

haras – легка вовняна тканина.

karkas – подовжений запалювальний снаряд. Складався з двох металевих чашок, скріплених навхрест двома обручами з чорного металу. Конструкцію зашивали у мішечок, обмотували шнуром і обливали смолою, аби зберегти від вологи. Іноді каркаси наповнювали вибуховим чи димним матеріалом.

karmaser – тесак.

kolofonija – живиця шпилькових дерев, позбавлена скипидарової олії та води (від м. Колофон на західному узбережжі Малої Азії).

kula przykopowa – наповнена залізними трубочками, набитими кулями.

kula skalista – світлова і запалююча.

latarnia – освітлювальний снаряд, призначений для сигналізації і маючий на меті окреслення географічного положення.

mozdzierz – мортира.

organek – гармата з кількома стволами невеликого калібру.

perlik – рід молотка.

pilsn (лат. – pilus) – густа, збита тканина з шерсті, бавовни.

saletra – йдеться про поташову селітру KNO3, яка є головним складником чорного пороху, що залишає багато золи після спалення(пострілу).

stepel (нім. – stampfe) – товкач, дерев’яний держак якого пристосовувався артилеристами для роботи усередині стволу.

szrotownica – гармата, що стріляла шматками заліза на малу відстань.

szturmkrance – вогнепальне знаряддя (machiny) з розширеним стволом.

szufla(нім. – schaufel) – лопатка з мідяної бляхи з дерев’яним держаком, довжина якого дорівнювала довжині гарматного ствола. Служила до насипання пороху до комори гармати. Величина шуфлі повинна бути вирахувана і дорівнювати об’єму пороху, потрібного для стріляння з даної гармати, або ж об’єм повинен дорівнювати кільком шуфлям. Тому викрійка бляхи для шуфлі входила до пушкарського екзамену. Могла бути жолобком, якщо комора гармати звужена.

terpentyna – скипидар.

tygiel (tyglik, tygielek, нім. – der Tiegel) – щось га зразок великої мідяної (глиняної) ложки чи сковороди. В ньому, очевидно, топили олово чи мідь в цейхаузах. Також, місце в печі, де топиться руда.

Додатки

Додаток №1

AGAD, Zb. Popielów, sygn. 341, f. 92-93.

f. 92

Desideria Fortecy Kamienieckiey.

Na seymie teraznieyszym Desideria Fortecy Kamienieckiey poniewaz nie pomiescily sie, nieuchronne iednak potrzeby wymagaia poratowania.

1mo

Szczodrobliwoscia Nayiasnieyszego Pana z ruin powstala artyllerya, aby znowu predkiey nie podlegala ruinie stoiac na slocie, potrzeba iest na 13 dziall wielkich y na 3 Baczty Alarmowe daszkow na kolkach in numero 14, szop wielkiech trzy a pomnieyszych 6, ktore kosztowac beda zl. 6500.

2do

Nim przyidzie do reparacyi albo do nowego erygowania Bram Mieyskich, osobliwie nad samemi Bramami, gdzie dzialla stac musza, sa drewniane stropy ze wszytkim pognile, a takowe trzy sklepienia nie kosztowaly by nad 10500 zl.

f. 92v

3tio

Poniewaz zdaie sie Przeswietney Komissyi Woyskowey, aby fortece pomnieysze zaniechac y dzialla iako to z Bialey Cerkwi, y z Okopow do Kamienca sprowadzic, ktore beda potrzebowác zupelnie nowey osady. Dziall tedy 20 mozdzierzy y mozdzierzykow kosztowac beda 4240 zl., a ze u mnie pozostalo ieszcze z Expensy na wszytkie dzialla Kamienieckiey zl. 2240, wiec potrzebaby dodac zl. 2000.

4to

Ceykhausz Kamienieckiy zbyt szczuply y cale zruinowany gwaltownie potrzebuie reparacyi, a bardziey restauracyi dla pomieszczenia dostateczney Ammonicyi y Rynsztunkow; wiec przylaczam plante do rozprzestrzenienia onego, stricte zas obrachowawszy mury z sklepieniem dolnym y z wierchnim dach formuiacym, tudziez dachowka kosztowac beda 28000 zl.; ciosy, ankry, w kolo y poprzek gesto zelazne, okienice y wrota zelazne, tudziez okna kosztowac beda zl. 14000, co in summa wyniesie zl. 42000.

5to

Przed tym samym Ceykhauzem za uliczka, wszerz dwunaste lokciowa stoi Dworek niedokonczony. Szlachecki drewniany y takowyz Dom mieszczanina od ktorych zawsze w niebespieczenstwe od ognia Ceykhauz zostaie y zostawal by, przeto potrzeba te domy zniesc a grunt na dziedziniec przylaczyc, za listem rekomendacyalnym Nayiasnieyszego Pana Woiewodztwo Podolskie moglo by dla dobra publicznego zawsze cokolwiek swiadczace wziac na siebie te domy, zaplacic y uprzatnac Ceykhauzowi na zawsze niebespeczne mieysce.

6to

Dysponowalo tez woiewodztwo zl. 600 na sprowadzenie granatow 60 funtowych w starostwie Smotryckim, niegdys u ziemi zakopane, ktorych 190 wzieto sie za pozwoleniem Jmci Pana starosty Smotryckiego; lecz, gdy reszty wydobywac nie dozwolil, sluszna by rzecz ad publicum nalezaca nie dawac sie psuc w ziemi y ktore by sie dla nieprzyiaciela zdarzyc mogly przeciw Kamiencowi, iest tam wiele y roztrzasnionych sztuk y po chlopach porozbierane, a te przydatne bydz moga na kawalce potluczone do wielkich armat na kartecze.

Додаток №2

AGAD, Zb. Popielów, sygn. 342, f. 128-128 v.

f.128

Excerpt z Tabelli desideriorum Ceykhauzu Kamienieckiego to oraz przytaczoney iak wiele osada 115 armat, sa mozdzierzy, srotownice, smigownice etc. etc. kosztowac ma.

Lawet ze wszytkim okowem ordynaryinych do armat roznej sorty.....101

Lawet na rezerwe rozney sorty.....24

Schifts lawet rozney sorty.....37

Machinowych lawet.....4

Lawet do srotownic.....11

Lawet do smigownic.....4

Lawet do organkow.....6

Prodkar do rozney sorty armat.....24

Lawet do mozdzierzow rozney sorty juz to y z temi ktore z Warszawy sporadzone bydz maja.....39

  Te wszytkie lawety z kolami nanowo zrobione, jedne starym, drugie dokupionym zelazem okowane porzadnie, y pomalowane ze wszytkim kosztowac beda in summe.....39327 zl.

  Te wszystkie dzialla na nowych lawetach y kolach okutych osadzone, oprocz rezerwowych ktore terazniejszey wiosny zakonczone beda.*

  Przerwe pod mostem Kamienieckim aby zamurowac zypelnie tak iak iest w przestworze malo mniej lub wiecey szerokosci lokci 16, dlugosci lokci 18, wysokosci lokci 15. Które wynosza lokci kubicznych 6620. Rachuiac teraz lokiec muru po zlotych dwa co uczyni.....13240 zl.

Aby zas niosuszac gruntu podczas murowania dwa kanaly z ciosowego kamienia dla przepuszczenia wody uczynic potrzeba, na ktore kamienia ciosowego wyidzie lokci 166. Rachuije lokiec kamienia z klamramі - 4 zl., uczyni - 664 zl. Przerwe zamurowawszy, dol, woda wybity zasypac potrzeba, na ktory ziemi fur 3000 po groszy 6 - 600 zl. Na kopaczow y czlowieku do dozoru tey roboty y na drobnieysza expens..... 500 zl. Wiec zamurowanie przerwy kosztowac ma in summa.....15004 zl.

Przerwa pod mostem ze wszystkiem zamurowana y grobla przysypana od rzeki ubespieczona.*

f. 128v

  Do odlania armat ludwisarnia w Kamiencu zreparowac kosztowac bedzie

1. Dach potrzeba zupelnie dac nowy - 2600 zl.

2. Piece ludwisarskie przestawic potrzeba - 2200 zl.

3. Na kraty blachy, dragi zelazne, kociuby y inne drobne rzeczy -1700 zl.

 Summa..... 6500 zl.

 Witte, pulkownik Artyl. Krney.

  Ludwisarnia dla niezdatnych murow zaniechana tym czasem, a z pozostalych expens tak na artyllerya iak na mury gdy sie przy mnie zostaie zl. 3171 gr. 5 wiec w summie.....*

 7 aprilis 1767

___________________

* Пізніші дописки на полях.

Отже на попередню записку Яна Вітте з проханням про фінансування збільшення гарматного парку і будівництва ливарні у Камянці уряд виділив кошти. У той час ливарня не була відремонтована через поганий стан мурів самого замку, а тому всі кошти пішли на реконструкцію мурів і моста.

Додаток №3

AGAD,Zbior Popielów, sygn.341,f.11.

Tabella generalna bomb, granatow, kull, faierbalow, karkassow, znayduiacych sie po wszystkich koronnych Nayiasnieyszey Rzeczy-Pospolitey Ceug-Hauzach. Spisane dnia 3go miesiaca czerwca roku 1765go w Warszawie.*

Kamieniecki

Mozdziere spizowe: 50ft.-2 6/16 (№1)**; 15 ft.-1 3/16(№2); 10ft.-2(1№); 9ft.-1 13/16 (№1); 6ft.- 2 5/16(№2); 1 1/2ft.- 2(№1); 1 1/2ft.- 2 9/16(№1); 1 1/2ft.-1 13/32(№1); 1 1/2ft.- 1 11/32(№1); 1ft.- 1 8/16(№1); 1ft.- 2 7/16(№1); 20ft.-2 17/32(№1); 20ft.- 25/32(№1). Summa - №15.

Mozdziere zelazne: 125ft.- 1 15/32(№1); 32ft.-2(№2); 24ft.- 2 1/16(№1); 20ft.- 1 8/16(№1); 15ft.- 2 6/16(№2); 14ft.-1 15/16(№3); 14ft.- 1 13/32(№1); 12ft.- 1 13/32(№1); 3ft.- 1 27/32(№1); 3ft.- 1 4/16(№3); 3ft.- 1 3/16(№4); 3ft.- 1 2/32(№3). Summa - №23.

Dzialla spizowe: 24ft.- 19 8/16(№2); 24ft.- 20(№2); 12ft.- 22 1/2(№3); 6ft.- 28(№3); 6ft.- 26 1/4(№1); 6ft.- 24(№13); 6ft.- 21 1/2(№1); 6ft.- 15(№7); 5ft.- 8(№6); 4ft.- 23(№1); 4ft.-16(№2); 4ft.- 14(№1); 3ft.- 32(№1); 3ft.- 31(№1); 3ft.- 29(№1); 3ft.- 26(№3); 3ft.- 25(№1); 3ft.- 24(№1); 3ft.-19 1/2(№1); 3ft.- 18(№1); 3ft.- 15(№1); 2ft.- 24 1/2(№1); 2ft.- 18(№1); 2ft.- 17(№2); 1 1/2ft.-30(№2); 1 1/2ft.- 22(№1); 3/4ft.- 33(№1). Summa - №61.

Dzialla zelazne: 24ft.- 21(№6); 8ft.- 19 1/2(№1); 6ft.- 22(№3); 6ft.- 21(№5); 6ft.- 20(№5); 4ft.- 26(№2); 3ft.- 26(№5); 3ft.-25(№4); 3ft.- 20(№1); 2ft.- 30(№1); 2ft.- 29(№2); 2ft.- 20(№5); 2ft.- 27(№1); 1ft.- 39(№1). Summa - №43.

Belerki zelazne: 3/4ft.- 4(№2). Summa - №2.

Szrutownice spizowe: №1.

Szrutownice zelazne: №10.

Petardy spizowe: №3.

Petardy zelazne: №3.

Bomby do mozdzierzy: 125ft.-№71; 60ft.-№32; 55ft.-№32; 50ft.-№66; 46ft.-№57; 45ft.- №20; 27ft.-№83; 26ft.-№3; 25ft.-№70; 24ft.-№2; 23ft.-№57; 21ft.-№123; 20ft.-№110; 19ft.-№3; 17ft.-№5; 16ft.-№12; 15ft.-№205; 14ft.-№8; 12ft.-№8; 11ft.-№306; 10ft.-№101; 9ft.-№81; 8ft.-№176; 7ft.-№6; 6ft.-№100; 4ft.-№183; 3ft.-№204. Summa - №2212.

Granaty reczne (nabite): №2900. Summa - №2900.

Granaty reczne (nienabite): №3900. Summa - №3900.

Faierballe: 125ft.-№44; 60ft.-№70; 50ft.-№23; 46ft.-№100; 26ft.-№50; 24ft.-№20; 20ft.-№31; 15ft.-№20; 12ft.-№20; 10-№9; 6ft.-№26. Summa - №429.

Karkassy: 60ft.-№33; 40ft.-№28; 25ft.-№83; 24ft.-№15; 15ft.-№30; 12ft.-№41; 10ft.-№72; 6ft.-№12. Summa - №314.

Kartecze blaszane: 24ft.-№20; 12ft.-№12; 6ft.-№257; 4ft.-№50; 3ft.-№153; 2ft.-№148; 1 1/2ft.-№30. Summa - №670.

Kartecze drzewniane: 6ft.-№24; 4ft.-№95; 3ft.-№18; 2ft.-№13. Summa - №150.

Kule zelazne: 30ft.-№50; 24ft.-№2450; 12ft.-№550; 10ft.-№440; 6ft.-№6360; 4ft.-№760; 3ft.-№3395; 2ft.-№4395; 1 1/2ft.-№164; 1ft.-№2350; 3/4ft.-№100. Summa - №21014.

Olow w kapach (kamien): №100. Summa - №100.

Olow w kulach (kamien): №171. Summa - №171.

Proch (kamien): №10. Summa - №10.

Lwowski

Mozdziere zelazne: 60ft.-№1; 8ft.-№1; 6ft.-№1; 34ft.-№1; 3ft.-№1; 2ft.-№2; 1 1/2ft.-№1. Summa - №8.

Hakownic: №3. Summa - №3.

Bomby do mozdzierzy: 125-№14; 90-№48; 60-№88; 36-№3; 34-№3; 22-№2; 12-№8; 8-№5; 3-№31. Summa - №202.

Granaty reczne (nabite): №1300. Summa - №1300.

Granaty reczne (nienabite): №22. Summa - №22.

Kartecze blaszane: 3ft.-№60. Summa - №60.

Kartecze drzewniane: 2ft.-№8. Summa - №8.

Lancuch: №2.

Kule zelazne: 46ft.-№666; 24ft.-№1108; 18ft.-№1125; 12ft.-№2909; 8ft.-№830; 6ft.-№1133; 3ft.-№1436; 2ft.-№90. Summa - №9377.

Bialo-Cerkiewski

Dzialla zelazne: 6ft.-24(№2); 5ft.-22(№1); 5ft.-21 1/2(№1); 5ft.-21(№1); 4ft.-27(№1); 4ft.-21(№1); 3ft.-26(№2); 3ft.-25(№2); 3ft.-24(№1); 3ft.-22(№1); 2ft.-26(№1); 2ft.-25(№2). Summa - №16.

Granaty reczne (nabite): №1000. Summa - №1000.

Kartecze blaszane: 5ft.-№50; 4ft.-№62; 3 1/2ft.-№70; 3ft.-№60; 2 1/2ft.-№31; 2ft.-№34; 1ft.-№48. Summa - №355.

Kule zelazne: 6ft.-№260; 5ft.-№185; 4ft.-№20; 3ft.-№300; 2 1/2ft.-№340; 2ft.-№150; 1 1/2ft.-№360; 1ft.-№70. Summa - №1685.

Olow w kulach(kamien): №35. Summa - №35.

Olow w kulach(funty): 20ft. Summa - 20ft.

Proch(kamien): №7. Summa - №7.

Proch(funty): 14ft. Summa - 14 ft.

Okopy SSS:Troycy

Dzialla zelazne: 6ft.-201/2(№1); 3ft.-29(№2); 3ft.-26 1/2(№1). Summa - №4.

Granaty reczne (nabite): №200. Summa - №200.

Granaty reczne (nienabite): №19. Summa - №19.

Kartecze blaszane: 6ft.-№6; 3ft.-№30. Summa - №36.

Kartecze drewniane: 6ft.-№4. Summa - №4.

Kule zelazne: 6ft.-№20; 3ft.-№60. Summa - №80.

Proch(funty): 4ft. Summa - 4ft.

Summa summaru

Mozdziere spizowe: №19.

Mozdziere zelazne: №43.

Dzialla spizowe: №112.

Dzialla zelazne: №111.

Belerki spizowe: №6.

Belerki zelazne: №2.

Szrutownice spizowe: №1.

Szrutownice zelazne: №19.

Hakownice: №60.

Organki: №10.

Petardy spizowe: №3.

Petardy zelazne: №3.

Bomby do mozdziery: №3498.

Granaty reczne (nabite): №5670.

Granaty reczne (nienabite): №4631.

Faierballe: №431.

Karkassy: №314.

Kartecze blaszane: №1832.

Kartecze drewniane: №404.

Lancuch: №138.

Kule zelazne: №52173.

Kule kamienne: №313.

Kul do hakownic: №124.

Olow w kapach (kamien): №108.

Olow kulach (kamien): №207.

Olow w kulach(funty): №11.

Proch(centnary): №79.

Proch(kamien): №3.

Proch(funty): 18ft.

Saletra(kamien): №2.

_____________________

* На початку документа подаються описи цейхаузів у Варшаві, Мальборку, Кракові, Руті. Потім, під назвою “Ceug-Hauzy pograniczne”,- українські арсенали.

** В інвентарі вказуються: калібр - довжина стволу - кількість гармат(куль). Калібри гармат подані у фунтах.

Додаток №4

AGAD, Zbior Popielów, sygn. 341.

f. 169.

Tabella arsenalu y ammunicyi wojenney jak sie w fortecy Kamienieckiey effective znayduie, a to z raportu de 14 aprilis 1770 od kommendy do Kommissyi Woyskowey podanego, uformowana.

Mozdzzierzy (spizowych): 60ft.-1, 50ft.-1, 20ft.-2, 15ft.-2, 10ft.-1, 9ft.-1, 6ft.-2, 1 1/2ft.-3, 1ft.-1, 20l.-1. Summa - 15.

Mozdzzierzy (zelaznych): 125ft.-1, 32ft.-2, 24ft.-1, 20ft.-1, 15ft.-1, 14ft.-5, 12ft.-1, 3ft.-13, 3/4ft.-2. Summa - 27.

Haubic spizowych: 12ft.-4, 8ft.-2. Summa - 6.

Dziall (spizowych): 24ft.-4, 12ft.-3, 6ft.-24, 5ft.-4, 4ft.-5, 3ft.-15, 2ft.-3, 1 1/2ft.-2, 3/4ft.-1. Summa - 61.

Dziall (zelaznych): 24ft.-6, 8ft.-1, 6ft.-14, 4ft.-2, 3ft.-13, 2ft.-10. Summa - 46.

Srutownic (spizowych): 3ft.-1. Summa - 1.

Srutownic (zelaznych): 3ft.-10. Summa - 10.

Dziall Xcia. Jmci Lubomirskiego: 3ft.-6, 2ft.-2. Summa - 8.

Dziall J.M. Kasztelana Kijowskiego: 1ft.-1, 1/2ft.-10. Summa - 11.

Dziall J.M. Stolnikowey Koronney: 3ft.-1, 1 1/2ft.-1, 20l.-2. Summa - 4.

Haubica teyze J.M.Stolnikowey: 44ft.-1. Summa - 1.

Trange kule do mozdzierzy: 125ft.-3, 60ft.-4. Summa - 7.

Traubenhaglów do dziall: 24ft.-15, 12ft.-10. Summa - 25.

Kartacz nabitych do dziall: 24ft.-40, 12ft.-33, 6ft.-750, 5ft.-161, 4ft.-500, 3ft.-104, 2ft.-252, 1 1/2ft.-40, 1ft.-58. Summa - 2875.

Kul do dziall: 24ft.-2477, 12ft.-1323, 10ft.-440, 8ft.-321, 6ft.-6983, 5ft.-484, 4ft.-1378, 3ft.-4928, 2ft.-3926, 1 1/2ft.-164, 1ft.-1490, 3/4ft.-100. Summa - 24514.

Prochu znayduie sie w ceughauzie..... 69463 ft.

Ladunkow do flint nabitych..... 234000.

Granatow do mozdzierzy nabitych..... 587.

Granatow do mozdzierzy proznych..... 1736.

Granatow recznych zelaznych nabitych..... 6469.

Granatow szklanych nabitych..... 1300.

Feyerballow..... 740.

Karkassow..... 314.

Oswiecajacych kul olowianych..... 59.

Szturmkrancow..... 11.

Szturmspisow..... 15.

Olowiu..... 6029 ft.

Saletry..... 460 ft.

Siarki..... 2326 ft.

Skalek do flint..... 35500.

Smoly twardey kop..... 300.

Smoly beczek..... 4.

Beczek smolanych..... 37.

Papieru ryz..... 40.

Zelaza snopow..... 40.

Wegla beczek..... 550.

Latu sazni..... 17000.

Przybylo od daty przeslanych ostatnich rachunków do Komissyi Woyska Koronnego.

Mozdzierzy spizowych: 60ft.-1, 20ft.-2, 1 1/2ft.-3. Summa - 6.

Haubic spizowych: 12ft.-4. Summa - 4.

Dziall spizowych: 3ft.-6. Summa - 6.

Dziall ktore sa na dokonczeniu: 6ft.-4. Summa - 4.

Y mozdzierzyki: 1 1/2ft.-1, 1ft.-12. Summa - 13.

Prochu z Prochowni Skarbowego..... 21638 ft.

Prochu przykupilo sie..... 24947 ft.

Ladunkow do flint nabitych..... 164000.

Faierbalow..... 297.

Szturmkrancow.... 6.

Szturmspisow..... 12.

Traubenhaglow 24ft...... 15.

Item 12ft...... 10.

Kartecz blaszanych..... 435.

Item gipsowych..... 752.

Kul do dziall z Lwowa 12ft...... 700.

Kul kupilo sie..... 178.

Item lancuchowych 12ft...... 3.

Olowiu przykupilo sie..... 11805 ft.

Spizu dokupilo sie i miedzi..... 11414 ft.

Saletry lutrowaney..... 8963 ft.

Item surowey..... 17895 ft.

Siarki..... 5579 ft.

Skalek do flint..... 16000.

Papieru ryz..... 179.

Smoly twardej kop..... 540.

Smoly beczek..... 2.

Beczek smolanych..... 5.

Zelaza sztab..... 50.

Item wurkow..... 302.

Wegla beczek..... 1600.

Latu lazni..... 16000.

Blachy arkuszow..... 432.

K. Granowski

W.K.Wkre: Mci.

Datum w Warszawie

dnia 27 kwietnia 1770.

¹Hnilko A. Inwentarz cehauzu Kamienieckiego z 1789 r. //Przeglod historyczno-wojskowy.-Warszawa,1932.-T.5.-z.1.-S.104-117.

²Skryński S. Inwentarz cekhauzu Warszawskiego z 1784 r. //Studia i Materiaľy do Historii Wojskowosci.-Warszawa,1960.-T.VI.-S.250-275.

³Górski K. Historya Artyleryi Polskiej.-Warszawa,1902.-S.158.

⁴Korzon T. Dzieje wojen i wojskowości w Polsce. Epoka przedrozbiorowa.-Kraków,1912.-T.3.-S.112-113.

⁵Górski K. Historya Artyleryi Polskiej...-S.321.

⁶AGAD, Zb.Popielów, sygn.341, f.3-10v.

⁷Див. додаток №1. Очевидно записку “Потреби Кам’янецької фортеці” потрібно датувати 1764-1765 роками.

⁸За нашим припущенням, саме згадуваний проект кам’янецького цейхаузу зберігається в AGAD, Zb.Popielów, sygn.342, f.17. Виконано два малюнки: фасад будинку і боковий вигляд. Зображений двоповерховий мурований будинок з двома брамами. Довжина - біля 75 локтів, ширина - біля 30 локтів. Без підпису.

⁹Górski K. Historya Artyleryi Polskiej...-S.162-163.

¹⁰Див. додаток №2.

¹¹Див. додаток №3.

¹²Див. додаток №4.

¹³Górski K. Historya Artyleryi Polskiej...-S.173.

¹⁴Górski K. Historya Artyleryi Polskiej...-S.164.

¹⁵Skryński S. Inwentarz cekhauzu Warszawskiego z 1784 r....-S.251.

¹⁶Див. додаток №1.

¹⁷Hnilko A. Inwentarz cehauzu Kamienieckiego z 1789 r....-S.112.

¹⁸Див. додаток №1.

¹⁹Hnilko A. Inwentarz cehauzu Kamienieckiego z 1789 r....-S.111-112.

²⁰Див. додаток №4.

²¹Hnilko A. Inwentarz cehauzu Kamienieckiego z 1789 r....-S.111.

²²Korzon T. Dzieje wojen i wojskowości w Polsce...- S.176.

²³Górski K. Historya Artyleryi Polskiej...-S.175.

²⁴Górski K. Historya Artyleryi Polskiej...-S.174.

²⁵Korzon T. Dzieje wojen i wojskowości w Polsce...- S.176.

²⁶Górski K. Historya Artyleryi Polskiej...-S.321.

²⁷Korzon T. Dzieje wojen i wojskowości w Polsce...- S.176.

²⁸A.Dell’Aqua Praxis reczne dziela / Z rekopisów do druku przygotowal oras wstepem i komentarzem opatrzyl T.Nowak.-Wroclaw,1969.-523s