использование материалов разрешено только со ссылкой на ресурс cossackdom.com
В.І. Мільчев
(Із "Малої енциклопедії українського козацтва)
ЄЛИCАВЕТИ СВЯТОЇ ФОРТЕЦЯ - фортеця, адміністративний центр Новосербського поселення (Нової Сербії та Новослобідського козацького полку). Названо на честь імператриці Єлизавети Петрівни. Мала форму правильного шестикутника периметром (разом із зовнішніми укріпленнями) до 6
верст. Є.С.ф. була головним поселенням (штаб-квартирою) Новослобідського козацького (згодом Єлисаветградського пікінерного) полків. Є.С.ф. була одним з оплотів російського впливу у регіоні: протягом 1753-1764 рр. фортеця була місцем перебування вищого російського командування на півдні України; діяла у ній слідча комісія у гайдамацьких справах (з 1756 ). Під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр., коли у межі Єлисаветградської провінції вдерлися татари, гарнізон Є.С.ф. не тільки вдало витримав облогу, а й відбив турецько-татарське військо від навколишніх селищ. З 1775 р. Є.С.ф. остаточно втрачає своє обороне значення; у 1784 р. з неї було вивезено до Херсона всю артилерію. З 1785 р. вона перетворюється на місто Єлисаветград (тепер - місто Кіровоград, адміністративний центр Кіровоградської області).Література: Соколов К. Историческая и статистическая записка о военном городе Елисаветграде // Записки Одесского общества истории и древностей. - 1848. - Т.2. - С. 386-395; Пашутин А.Н. Исторический очерк г. Елисаветграда. - Елисаветград, 1897; Iсторiя мiст i сiл УРСР: Кiровоградська обл. - К., 1972.