использование материалов разрешено только со ссылкой на ресурс cossackdom.com

ДНІПРОВСЬКА УКРІПЛЕНА ЛІНІЯ - система прикордонних укріплень, створена російським урядом для захисту від турецько-татарських нападів, а також з метою встановлення контролю над запорозькими землями. Лінію було спроектовано таким чином, що всі фортеці розміщувалися вздовж кордону з Кримським ханством, визнаного Бєлградським миром 1739 р. та додатковими договорами 1740 р. Лише Олександрівську фортецю було спроектовано трохи північніше, при впадінні р. Мокрої Московки у Дніпро. Будівництво Д.у.л. було розпочато влітку 1770 р. При зведенні Д.у.л. активно використовувалася праця переселених російських селян, військових частин регулярної армії, каторжників. Д.у.л. простягнулася на 180 км від Дніпра до Азовського моря вздовж течії рік Кінської та Берди. Д.у.л. складалася з восьми окремих фортець - Кирилівської, Олександрівської, Петрівської, Микитинської, Захаріївської, Григоріївської, Олексіївської та Дніпровської. Найміцніше укріпленими з них були Кирилівська та Олександрівська фортеці. Водорозділ між витоками рік Берди та Кінської було з'єднано безперервним валом довжиною 9 км. Під час будівництва Д.у.л. виселялися козацькі зимівники, для забезпечення будівництва матеріалами вирубувалися ліси. Службу в укріпленнях лінії несли 3 козацькі полки. Побудова Д.у.л. завершила процес оточення Запорозьких Вольностей російськими поселеннями та остаточно вирішила долю Запорізької Січі. Після приєднання у 1783 р. Кримського ханства до Російської імперії Д.у.л. втратила своє значення. Проте флангові фортеці Олександрівська та Петровська, завдяки їх стратегічному розташуванню, утримувалися урядом до кінця 18 ст. Згодом на їх місці виникли міста Олександрівськ (сучасне Запоріжжя) та Бердянськ.