Епізод
з історії пІратствА на Чорному морі
на
початку ХІХ століття
(Опубліковано:
Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. Південна
Україна XVIII-XIX століття. – Запоріжжя, РА “Тандем-У”, 2001. – Вип. 6. – С.
241-243).
Історія піратства, а також
корсарства та каперства, у морях Південно-Східної Європи протягом XVI–XIX
століть і на сьогоднішній день продовжує залишатись темою розробленою слабко, на відміну від дослідження істориками
подібних же явищ у інших регіонах планети – Середземному та Карибському морях,
Індійському та Тихому океанах.
Більшість з тих
праць, що існують, насамперед науково-популярних, присвячено описові
зовнішнього боку піратства – яскравим
сюжетам з такими обов’язковими атрибутами, як гарматна стрілянина
борт-о-борт, абордажні бої, захоплені скарби ... [2,3].
Водночас з цим, можна
констатувати і наявність досліджень у яких зроблено спробу проаналізувати
закономірність виникнення піратства, корсарства та каперства на Адріатичному,
Егейському, Чорному та Азовському морях, за існування умов постійного
протистояння між християнським та ісламським світами у регіоні протягом
пізнього середньовіччя та початку нового часу [4, 5].
Взірцем наукового
дослідження з даної проблеми, до якого можемо адресувати всіх зацікавлених,
слід вважати працю англійської дослідниці Катерини Брейсвел, присвячену історії
однієї з мілітарних спільнот, – ускоків, – на Адріатиці у XVI столітті
(перевидання хорватською мовою) [6]. Це дослідження
було виконано на високому академічному рівні, на підставі опрацювання архівів
Венеціанської республіки, Османської Порти, імперії австрійських Габсбургів.
Залишається сподіватися на появу подібної синтетичної праці, виконаної на
матеріалах вітчизняних та зарубіжних архівів, та присвяченої історії піратства
на Чорному та Азовському морях.
У зібраннях Державного
архіву Автономної Республіки Крим, у фонді № 26 – «Канцелярія Таврійського
губернатора», нами було виявлено цікаву справу, яка містить цікавий матеріал з
історії піратства на Чорному морі на початку ХІХ століття.
Згідно матеріалів цієї
справи, на початку серпня 1814 р. з Константинополя до Криму вийшло купецьке
турецьке судно «Інбрига» під головуванням шкіпера Ібрагіма Карагуллє, та з
командою з 12 матросів (11 греків та 1 турок) та 1 пасажиром греком. Подібна
диспропроція у етнічній належності членів екіпажу, очевидно й наштовхнула 4
матросів-греків на думку якнайшвидше відправити двох «бусурманів» на морське
дно, а самим заволодіти судном та товарами, які на ньому були. Сталося це на
підході до кримського узбережжя.
Вирішено – зроблено. З
матросом-турком заколотники впоралися досить швидко, однак на першкоді задумам
щойно висвячених піратів став капітан «Інбриги». Отримавши кілька вогнепальних
поранень, він знайшов у собі сили зачинитися у каюті та продовжувати
відстрілюватись від команди. Цю стрілянину почули на російському крейсері під
командуванням лейтенанта Патікіоті, який патрулював кримське узбережжя.
Наблизившись до «Інбриги» російський крейсер наказав його команді слідувати за
ним до Євпаторії. У карантиній гавані цього порту капітану захопленого судна
пощастило вирватися з каюти та викрити заколотників. Тих було взято під
сторожу.
Далі послідувало місячне
листування між військовим та цивільним начальством Новоросії, російським
міністром у Константинополі, турецьким урядом, командуванням Чорноморського
флоту, Євпатрійської міською поліцією...
Наслідки подібного обміну
іеформацією стали маловтішними для 4 матросів-греків. Їх було відправлено під
конвоєм до Константинополя. Подальша їх доля, згідно документів цієї справи,
нам невідома, але не потрібно володіти аж занадто багатою фантазією, щоб
уявити, як їх голови не один тиждень спостерігали пустими глазницями, з високих
паль, на кипуче життя османської столиці.
Гадаємо, що запропоновані
увазі читача документи з зібрань Державного архіву Автономної Республіки Крим
певною мірою розширять його уявлення про історію піратства на Чорному морі.
Джерела та
література:
№ 1
1814 р., вересня 5.
– Рапорт городничого міста Євпаторія Таврійському цивільному губернатору
Бороздіну А.М. про встановлення факту піратства та прийняття відповідних
заходів
7 сентября 1814.
Его превосходительству!
Господину генерал лейтенанту Сенатору Таврическому
гражданскому губернатору и кавалеру Андрею Михайловичу Бороздину.
Евпаторийской
градской полиции.
Рапорт.
Евпаторийская
портовая карантинная контора от 31го минувшаго августа за № 1060м по сообщению
командира брантвахты гна флота лейтенанта и кавалера Патакиоти сию полицию
уведомила, что прибывшаго того же числа к здешнему порту из Константинополя
турецкаго купеческаго судна «Инбрига»
шхипера грека Федора Кириаки показал на судне его состоит 13 члвк; в числе коих
им оной конторе сообщено; но как по приезде мимо онаго судна «Инбрига» баркасом
с состоящаго на здешней рейде турецкаго судна «Левки» № 78го шхипер Ибрагим
Зекирья признал их за приятелей, когда уже приближился к оному для переговору,
то // онаго судна Ибраим Караулле бросился к нему Ибрахиму Зекирье из каюты,
которой находился во оной запертым и закричал пристав к борту, когда же он
Зекирья пристал и взял его Карагуллу на свой баркас и привез к брантвахте,
которой показал, что есть настоящий онаго судна «Инбриги» хазяин и во время
сего мореплавания учинена между собою ссора убили одного члвка, котораго
бросили в море, ему же шхиперу зделали несколько ран; он же Ибраим Карагулле
теперь находился на судне «Левки» убоясь дабы оне его не истребили; почему им
Г.Патакиотием равно и со стороны оной конторы взяты надлежащие по сему случаю
меры; Полиция сия 51го Егерского полка 2го баталиона командиру гну майору и
кавалеру Рознагу сообщила с тем дабы благоволил кому следует подтвердить, чтобы
часовые имели строгое смотрение, дабы по темноте ночи с прописанного судна
«Инбриги» люди не могли пристать к берегу и выйти вплавь в город; со стороны же
своей для предосторожности между каждой // притикою находящеюсь над берегом
моря из городских обывателей наредила по два члвка; при том буди бы случилось
что кто либо ночью усильным образом из моря приплыл бы к берегу, то как
возможно не допущать и не касаясь ко оным остановить, или паче чаяния как
нибудь урвется, то схватив двум члвкам усилившагося в город не пущать, а
посторонный один в ту же минуту дал бы о том знать городничему; о каковом
распоряжении Вашему Превосходительству полиция сим честь имеет донести.
№ 1631 й Городничий
титулярный советник […].
Сентября
5го дня Коллежский
секретарь Крыжановский.
1814го
года.
ДААРК, ф. 26, оп. 1,
спр. 1221, арк. 1-1 зв., 7.
№ 2
1814 р., листопада
7. – Рапорт городничого міста Євпаторія Таврійському цивільному губернатору
Бороздіну А.М. про розслідування справи по факту захоплення турецького купецького
судна «Інбриги» його командою
Пол. 11 ноября 1814.
Его
превосходительству!
Господину генерал лейтенанту Сенатору Таврическому
гражданскому губернатору и кавалеру Андрею Михайловичу Бороздину.
Евпаторийской
градской полиции.
Рапорт.
Ваше превосходительство
предписанием от 2го сего ноября за № 3043м с приложением от начальствующаго в
городе Одессе гна генерал майора и кавалера Кобле сообщеннаго вашему
превосходительства письмо, адресованного от нашего в Константинополе посланника
к Его Сиятельству дюку де Ришелье, об оказавшемся на турецком судне «Инбриге»
убийстве, содержании настоящаго хозяина судна под стражею и завладении оным
судном греком Федором Кирьяка никакого о сем произшествии не имеете сведения,
изволите от сей полиции требовать наискорее противу онаго о всем том, что по
сему учинено вашему превосходительству обстоятельно донести; // Полиция сия
исполняя повеление вашего превосходительства по предмету сему, непременным
долгом почла тотчас требовать о сем произшествии подробнаго сведения от здешней
портовой карантинной конторы, которая на требование оной сего ноября 6го числа
сообщением дала знать, что о произшествии случившемся на судне турецком
купеческом «Инбриге» шхипера турка Ибраама Карагули о учиненных матрозами его
будучи в море оному шхиперу Карагуле подстрелением ранах, с намерением убить, и
убийстве одного матроза турка Мустафы Мегмета учинено оною конторою тогда же
надлежащее следствие, тоесть: Сначала прибытия помянутого шхипера и донесения о
сем Конторе от брантвахты потом с представлением следственнаго дела, днесено на
разсмотрение, Его превосходительству гну Феодосийскому градоначальнику и
кавалеру Семену Михайловичу Броневскому, который снесясь о сем произшествии с
Его сиятельством, гном Херсонским военным губернатором и кавалером дюком
Еммануилом Осиповичем де Ришелье; и получив // на то от него разрешение
согласно оному вышепрописанное следственное дело, препроводив к нашему
полномочному гну Министру в Константинополе пребывающему Италинскому с тем,
дабы он по разсмотрении своему о сем обстоятельсве вошел в сношение с турецким
правительством; предписал оной конторе, оказавшихся по следствию в преступлении
матроз греков: Герасима Николу, Манойла Георгия, Луку Георгия и Георгия
Аргирия, отправить на оном судне в Константинополь, с поручением их присмотру
шхипера, по которому предписанию, объявленные преступники и отправлены от оной
Конторы в Константинополь к пребывающему там нашему министру, на отошедших
отсель туда купеческих судах; прочие же матрозы на судне «Инбриге» находившиеся
греки семь человек и один пасажир грек Илья Стани, по нежеланию их оставаться
на том судне, и следовать за границу, избегая без виннаго на них от
объявленнаго шхипера мщения, с повеления его превосходительства гна
феодосийскаго градоначальника, с представлением оной конторы последовавшаго,
приняты во оной карантин с тем, чтобы по надлежащему // во оном их очищении
выпустить в город, о чем с прописанием всего вышеписаннаго Вашему
превосходительству полиция сим честь имеет донести.
№ 1989 й. Городничий
титулярный советник […].
Ноября
7го дня Коллежский
секретарь М.Крыжановский.
1814го
году.
ДААРК, ф. 26, оп. 1,
спр. 1221, арк. 9-9 зв., 10-10 зв.