ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЧОРТОМЛИЦЬКА (СТАРА) ЗАПОРОЗЬКА СІЧ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІЙ
Главная | Хроника
 использование материалов разрешено только со ссылкой на ресурс cossackdom.com

 

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

“ЧОРТОМЛИЦЬКА (СТАРА) ЗАПОРОЗЬКА СІЧ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІЙ

СПАДЩИНІ НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ”

 

11 – 12 жовтня 2002 року в місті Нікополі (Дніпропетровська область) відбулася всеукраїнська наукова конференція, присвячена 350-тій річниці заснування Чортомлицької Січі (1652 – 2002). Цей науковий захід був організований Нікопольською районною державною адміністрацією спільно з Херсонським державним педагогічним університетом (кафедра всесвітньої історії та історіографії історичного факультету) і Запорізьким відділенням Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського. Дієве сприяння у справі проведення конференції виявило Військо Запорозьке Низове (козацьке товариство Нікопольського району).

На конференції було представлено виступи науковців з дослідницьких установ Києва (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського), Дніпропетровська (Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького (далі ДІМ), Луганська (Східно-Український національний університет ім. В. Даля), Херсона (Херсонський державний педагогічний університет), Запоріжжя (Запорізький державний університет, Запорізьке відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського, Запорізький державний краєзнавчий музей, Запорізьке наукове товариство ім. Я.П. Новицького), Бердянська (Бердянський державний педагогічний університет) та Нікополя (Нікопольський державний краєзнавчий музей).

Сам той факт, що історична минувшина Нікопольщини вже вдруге привертає увагу наукових установ всеукраїнського та регіонального масштабу*, не є несподіванкою, адже цей край був осередком формування запорозького козацтва і місцем розташування Томаківської, Базавлуцької, Микитинської, Чортомлицької (Старої) та Нової, або Підпільненської Січі, тобто п’яти історичних центрів запорозьких козаків із семи відомих історії. Актуальність проведення таких наукових заходів саме на Нікопольщині полягає в тому, що в даному краї й дотепер “козацький фактор” здійснює помітний вплив на свідомість громадськості і є вагомим чинником національного відродження в контексті окремого регіону. На сьогодні у місті Нікополі та в Нікопольському районі зареєстровано чотири громадські організації під назвою січей та козацьких товариств. Найбільш діяльною та впливовою з-поміж них виявило себе Військо Запорозьке Низове (козацьке товариство Нікопольського району), що перебуває в структурі Українського козацтва.

Робота конференції спрямовувалася за наступними напрямками: “Питання історіографії, джерелознавства та методології дослідження запорозького козацтва”; “Чортомлицька Запорозька Січ в українській історії (конкретно-історичні дослідження)”; “Історико-краєзнавчі аспекти вивчення історичної спадщини Нікопольщини”. На початок роботи конференції видано збірку матеріалів, поданих учасниками**.

Пленарне засідання відкрив голова райдержадміністрації В. Євтушенко. Він висвітлив наукові заходи, проведені місцевою владою спільно з дослідницькими установами, відзначивши серед них видання колективної монографії з ґрунтовною розробкою проблематики історії краю***. У виступі д.і.н., завідувача кафедри історичного факультету ЗДУ А.В. Бойка було охарактеризовано стан розробки регіональної історії на прикладі окремого регіону — півдня України. Доповіддю директора Запорізького державного краєзнавчого музею, д.і.н. Г.І. Шаповалова повідомлено про знахідки козацьких гармат XVI — XVII ст. поблизу Нікополя. Помітну увагу привернув виступ к.і.н., завідувача кафедри історичного факультету ХДПУ В.М. Андрєєва, в якому розглянуто козацьку тематику в творчості відомого дослідника української юдаїки С.Я. Борового. Заступник директора Нікопольського державного краєзнавчого музею М.П. Жуковський висвітлив обставини та хід остаточного перепоховання праху кошового отамана Чортомлицької Січі Івана Сірка, що було здійснено в серпні 2000 року. Про результати поїздки представників Нікопольської райдержадміністрації та районного козацького товариства до Соловецьких островів повідомив викладач історичного факультету ХДПУ, директор-організатор Нікопольського регіонального відділення науково-дослідного Інституту козацтва Інституту історії України НАНУ В.В. Грибовський. У цьому виступі також висвітлено стан джерельної бази та історіографії питання про соловецьке ув’язнення останнього запорозького кошового П.І. Калнишевського.

Інтенсивною була робота секції “Питання історіографії, джерелознавства та методології дослідження запорозького козацтва”, якою керував В.М. Андрєєв. Грунтовністю розробки історіографічних та джерелознавчих аспектів історії козацтва відзначилися виступи А.С. Журби (заступника директора Дніпропетровського історичного музею) щодо документів Архіву Коша в колекції ДІМ, Б.А. Бровка (к.і.н., ЗДУ) про постать Іллі Федоровича Новицького, Д.А. Бравцева (аспірант історичного факультету ХДПУ) з оглядом російської історіографії питання про участі запорозького козацтва у визвольних змаганнях українського народу XVII ст., Е.М. Єрмолаєвої (аспірант Інституту археографії та джерелознавства) з висвітленням питань історіографії приазовського козацтва, В.М. Циберт про стан дорадянських досліджень соціально-економічної історії південноукраїнських міст, С.М .Білівненка (аспірант історичного факультету ЗДУ) з характеристикою актових джерел про відкупну торгівлю вином на півдні України в останній чверті XVIII ст. Із результатами застосування постструктуралістських підходів у дослідженні наукової спадщини І.П. Крип’якевича (на прикладі “Студій над державою Богдана Хмельницького”) виступив аспірант історичного факультету ХДПУ В.В. Ржеутський.

На секції “Чортомлицька Запорозька Січ в українській історії”, очолюваній к.і.н., завідувачем кафедри історичного факультету Бердянського педуніверситету І.І. Лиманом, зосереджено увагу на різних аспектах проблематики історії українського козацтва; тематика виступів, здебільшого, виходила за хронологічні межі часу існування Чортомлицької Січі, проте це не завадило дотриманню тематичної цілісності в роботі секції.

Найбільш ранній період історії козацтва на секції було відображено в доповіді Н.О. М’ягкої (Східно-Український національний університет). Науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Л.В. Безіна прослідкувала походження і час поширення звички паління люльки серед запорозьких козаків. Доповідач охарактеризувала колекцію козацьких люльок в ДІМ; серед висновків цієї дослідниці привертає увагу твердження про те, що звичка до паління тютюну поширилася на Запорожжя з Криму та Туреччини, що по-новому представляє проблему культурних (побутових) впливів між українським та тюркомовним населенням степового порубіжжя. У виступі аспіранта історичного факультету ЗДУ О. Мірущенка подано характеристику політики російської імператриці Єлизавети Петрівни стосовно поземельних питань Війська Запорозького. Доповіддю В.В. Грибовського розглянуто етнічний склад кочового населення українського степового порубіжжя часу існування Чортомлицької Січі. Етнічний склад кочовиків, за висновками доповідача, представлено ногайцями переважно Буджацької та Кубанської орд; доповідач спробував обґрунтувати твердження, що основна маса ногайців Єдисанської, Єдичкульської та Джембуйлуцької орд мігрувала з Нижньої Волги до Причорномор’я не раніше другого десятиліття XVIII ст. Дослідник церкви і духовного життя запорозьких козаків, І.І. Лиман висвітлив регламентацію діяльності парафіяльного духовенства Південної України в 30-ті роки ХІХ ст.

Третя секція об’єднувалася історико-краєзнавчою тематикою. Серед виступів секції належною методологічною виваженістю та фактологічним обгрунтуванням відзначилася доповідь О.М. Приймака (к.і.н., викладач факультету соціології ЗДУ), в якій окреслено принципи класифікації топонімів Нікопольщини. Запорізький дослідник О.Л. Олійник охарактеризував господарську специфіку козацького зимівника. У виступі І.В. Савченко (аспірант історичного факультету ЗДУ) докладно проаналізовано вплив козацької традиції на формування адміністративно-територіального устрою Південної України в другій половині 70-х – на початку 80-х рр. ХVIII ст. На секції виступили також нікопольські краєзнавці: почесний громадянин міста Нікополя, лауреат премії ім. В.Б. Антоновича П.М. Богуш, Л.Ф. Бурда, П.К. Ганжа.

Заслуговують на окрему увагу публікації в “Матеріалах конференції” досліджень. У статі Б.Є. Фролова, завідувача відділом історії Краснодарського історико-археологічного музею-заповідника (Російська Федерація), вперше розглянуто життєвий шлях старшини Чорноморського козацького війська і колишнього запорозького козака Мокія Гулика; дослідник встановив, що будинок чорноморського військового старшини Гулика у 1780-х рр. розташовувався саме в Нікополі. Л.М. Маленко (к.і.н., доцент кафедри історії України ЗДУ) у своїй статті вказала на стійкий характер запорозької традиції, яку прослідковано на матеріалі південноукраїнських козацьких формувань, що утворювалися після ліквідації Запорозької Січі упродовж останньої чверті XVIII – ХІХ ст. Ґрунтовна розвідка В.І. Мільчева (к.і.н., доцент історичного факультету ЗДУ) торкається проблеми перебування запорожців та некрасівців на р. Дунаї, в ній також висвітлюються взаємини між цими двома етносоціальними верствами; у статті прослідковуються події 1780 року. Дослідженням С.Ф. Плецького охарактеризовано процес демаркації кордонів Нової Запорозької Січі. Історії однієї з найбільш чисельних етноконфесійних спільнот Нікопольщини ХІХ ст. — німців-менонітів — присвячено дослідження М. Романюк.

Найбільш пізній часовий проміжок, який був охоплений комплексом козакознавчої проблематики конференції, представлено статтею О.О. Коника (к.і.н., доцент кафедри історичного факультету ХДПУ) про ремінісценцію “козацького питання” в законодавчій діяльності Російського Сенату 1906 року з приводу виборів до І Державної Думи.

Прикладом популяризації знань з історії українського козацтва в сучасних інформаційних умовах стала демонстрація на конференції мультимедійної енциклопедії “Пам’ятки козацької історії та культури”. Мультимедійна енциклопедія була створена на базі науково-дослідної лабораторії історичної інформатики при історичному факультеті ХДПУ спільно з ТОВ “Амітрон ltd”. У статті С.М. Кота (представник ТОВ “Амітрон ltd”) і Д.А.Бравцева (лабораторія історичної інформатики), вміщеній в матеріалах конференції, висвітлено особливості даного проекту і окреслено напрямки здійснення подальших розробок електронних версій енциклопедій з різної історичної проблематики.

Отже, незважаючи на широкий спектр питань, представлених на пленарному й секційних засіданнях, конференція відбулася як тематично витриманий і цілісний науковий захід, структурним стрижнем якого виступила проблематика запорозького козацтва. У резолюції конференції дано високу оцінку роботі Нікопольської районної адміністрації в справі організації наукових заходів та сприяння дослідженню історичної проблематики українського козацтва зокрема, так само як і південноукраїнського регіону в цілому.

Учасники конференції також високо оцінили перспективи наукової діяльності Нікопольського регіонального відділення науково-дослідного Інституту козацтва Інституту історії України НАНУ, створеного напередодні конференції. В резолюції також відзначено належний рівень наукового обґрунтування доцільності музеєфікації приміщення в комплексі Соловецького історико-архітектурного музею-заповідника при Білій башті в добудові Сушило, що є ймовірним місцем перебування П. Калнишевського в ув’язненні, на вшанування пам’яті останнього кошового Запорозької Січі з нагоди 200-х роковин його смерті (1803 – 2003). Також ухвалено встановити пам’ятний знак на території Нікопольського району, зокрема у Водяній балці, що поблизу річки Кам’янки; де розташовувався зимівник останнього кошового. В резолюцію включено побажання учасників присвятити наступну конференцію в м. Нікополі постаті Петра Калнишевського.

В.В. Грибовський



* Перша конференція відбулася в м. Нікополі 11  13 жовтня 2001 року. Дивіться видання: Матеріали науково-практичної конференції “Історико-культурна спадщина Нікопольського району та проблеми історії Запорозького козацтва”. Нікополь: КП “Нікопольська друкарня”, 2001. 365 с.

** Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Чортомлицька (Стара) Запорозька Січ в історико-культурній спадщині Нікопольського району”. Нікополь, 10-11 жовтня 2002 року. – Нікополь–Запоріжжя–Херсон: РА “Тандем-У”, 2002. – 232 с.

*** Нариси з історії Нікопольського району (від найдавніших часів до початку ХХ ст.). – Київ–Нікополь–Запоріжжя: “Тандем-У”, 2002. – 399 с.