Л. МАЛЕНКО
(Із "Малої енциклопедії  українського козацтва")

Кухаренко Яків Герасимович (1799–26.09.1862) —  генерал-майор російської армії, з 1851 по 1852 рр. — виконуючий обов`язки наказного отамана Азовського козацького війська, з 1852  по 1856 рр. —  виконуючий обов’язки наказного отамана Чорноморського козацького війська, кавалер орденів Святого Георгія ІV ступеня, Святого Володимира ІІІ і ІV ступенів (останній із стрічкою), Святої Анни ІІ ступеня, Святого Станіслава І і ІІ ступенів.
Людина освічена, хоробрий воїн, гарний адміністратор, талановитий письменник.
Народився на Кубані в станиці Медведівській у сім’ї чорноморського козака. В п’ятнадцять років почав нести військову службу на кордоні. Через 9 років за хоробрість і грамотність був переведений в чин хорунжого. У віці 35 років командував полком, який охороняв кордон по Кубані, і одночасно обіймав посади асесора і члена військової канцелярії Чорноморського козацького війська. В 1842 р. був призначений окружним штаб-офіцером Єйського військового округу. В 1851 р. він став членом Департаменту військових поселень у справах козацьких іррегулярних військ з правом голосу. В цьому ж році Я.Г. Кухаренко імператорським указом призначається виконуючим обов’язки наказного отамана Азовського козацького війська. Через рік, в 1852 р., він знову був переведений у Чорноморське козацьке військо виконуючим обов’язки начальника штабу і наказного отамана. На останній посаді перебував до 1856 р. і був відправлений урядом у відставку. 5 років Я.Г. Кухаренко провів тихе, спокійне життя у власному хуторі, а в 1861 р. несподівано для себе був поставлений на чолі чорноморців, яких готували на переселення у західну частину Кавказького хребта. Викликаний у справах служби в Ставрополь, Кухаренко в ніч на 19 вересня 1862 р. по дорозі був захоплений загоном абадзехів і 26 вересня помер у полоні від ран у невеликому гірському аулі під Майкопом. Сину Степану вдалося викупити тіло батька і поховати його біля собору на Катеринодарській площі.
Пам’ять про Я.Г. Кухаренка залишилася також і як про талановитого письменника та знавця життя і традицій запорожців та чорноморців. Збірник його розповідей українською мовою був виданий у 1880 р. і перевиданий празьким виданням у 1927 р. Протягом свого життя Я.Г Кухаренко.  вів широке листування з відомими діячами української та російської науки, літератури, культури. Двадцятилітня дружба Я.Г. Кухаренка з Т.Г. Шевченком породила цікаве і змістовне листування між ними. Згодом їх листи частково були опубліковані в журналах “Основа”, “Зоря” та в катеринодарській газеті ”Кубанські обласні відомості”.

Література: Кубанское казачье войско. 1698 – 1888. Сборник кратких сведений о войне. — Воронеж, 1888; Орел В. Атаман Кухаренко и его друзья. — Краснодар, 1994.